Хто ти?
Моє життя?
Моє майбутнє?
Моя паралель?
Навряд...
Скута, бліда...
Ніби, не жива.
Хто ти?
Привид?
Аніматор?
Всі ролі готова спробувати,
Але для чого?
Щоб вижити?
Що це?
Сонце?
Місяць?
Планети?
Чи можне слід від ракети?
Хто ми?
Герої?
Борці?
Переможці?
Чи звичайні люди,
Як на обложці?
Ми не знаємо сенсу життя
Тільки ідемо за наказом поводиря.
Хто він?
Всезнавець?
А може звичайний державовладець?
Мовчи...
Мовчи...
Мовчать твої сини.
І ти із ними помовчи.
В тебе мову відібрали,
Бо тебе не зрівняли.
Із ким?
Із чим?
Із статом послушних овець.
Це для тебе не буде кінець.
Ти стадо,
А він - пастух, господар.
Краще промовчи
Сліз втратиш ще втричі.
Ми люди?
Ми народ?
Ми життя?
Але тут немає взвагалі вороття.
Ми ходимо закуті й сумні,
А десь розквітають веселощів вогні.
Відредаговано: 05.05.2026