Ритм душі

Електронне

          Ми - роботи...

          Не люди!

          Не вміємо цінувати життя!

          Усе постало в телефонних рядках.

 

          В коханні признатися?

          Справа складна!

          Але в телефоні —

          Просто слова.

 

          Ми бачили світло,

          Ми просто жили.

          Малювали і плекали своє.

          Зараз це поросло терною.

          Крізь неї не пройти.

 

          Здається, недавно були діти,

          А стали - батьки.

          Забули про волю,

          Про дитяче життя,

          Бо зараз не можемо прожити і дня.

 

          Усе в телефоні!

          І книги, і друзі,

          Навіть батьки.

          Забули ми.

 

          Хоч інколи відкладіть телефон

          І озирніться довкола!

          Ваше життя одне!

          Насолоджуйтеся кожною секундою,  

          Не дайте захопити Ваше життя!!!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше