Ритм душі

Забута хата

Усі стежки забуто

До хати, що в кінці стоїть.

Тропинки поросли тернами,

Що не пробратися крізь них.

 

Усюди все красиве

І прибрано в токах.

Лише вона єдина

Забута у віках.

 

Схилилася до неї

Берізонька струнка,

І листям забавляє,

Нашіптує вона.

 

Уже давно стоїть - пустує

Вона серед осель.

Там люди приїжджають,

А тут забуто все...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше