Ритм душі

Душа

          Стоїть на пагорбі крутому

          Не то людина, не то тінь.

          Бліда й змарніла, втому

          Ховає темний біль.

 

          Нервово потира долоні

          І дивиться униз.

          Думками, ніби вдома,

          Але шукає теплоти.

 

          Холодні руки, хоч і сонце

          Яскраво світить ввишині.

          Очі просять спокою

          Хоч не сьогодні.

 

          Змарнілі очі захисту

          Стулилися навік.

          Холодні руки спокою

          Лежать на землі.

 

          Такі яскраві й теплі

          Здавалися нам ті дні.

          Ніхто не знає скільки 

          Життів пішло за промені.

 

          Бліда й змарніла - не людина,

          Душа військового тонка.

          Ясна і втомлена у бою

          Подалася у даль.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше