Епізод 4 Рішення

Глава 4

Рішення

Після того, як сходив на ринок, відразу повернувся додому. Батьки займалися домашніми справами та почав згадувати те оголошення, яке побачив на стовпі. Сівши на крісло та задумався про те, щоб піти до психолога, але без поради матері не міг ухвалити рішення, а в цей час мати знаходилася на кухні та займалася приготуванням обіду.

Олег підійшов до неї та сказав, повільно вимовляв слова:

- Мамо, вибач мені, що я тебе турбую, але в мене до тебе питання.

Таня зупинилась, а вона цей час різала хліб, подивилась на Олега та відповіла:

- Я тебе уважно слухаю.

Олег:

- У мене виникають такі думки, щоб навідатись до психолога та поговорити з ним на ту хвилюючу мене тему.

Таня:

- Якщо тебе хвилює якась тема, то ти можеш поспілкуватися зі мною. Якщо я зможу, то тобі допоможу.

Олег:

- Ні, я думаю, що мені потрібен фахівець у тій галузі, яка найбільше мене турбує.

Таня:

- Ти що хочеш піти до психолога та розпочати певне лікування.

Олег:

- Я починаю розуміти, що з мовою у мене дуже важко та всі спроби почати розмовляти, як усі люди не дають жодного результату. Іноді мене турбує забуття багатьох моментів. Я багато не пам'ятаю зі свого життя та мені потрібна допомога.

Таня подивилася сумним обличчям на Олега та їй стало важко, а за той час як Олег почав розмовляти, а це ще було в дитинстві у нього нічого не змінилося та досі спілкується як п'ятнадцять років тому і те, що вона тільки що почула від нього ще більше бентежило адже Олег ніколи не скаржився на те, що щось забуває зі свого життя, а тут ще почав казати про своє забуття певних моментів. Потрібна допомога, а сама нічим не може допомогти та бачити в такому стані важко, а порадити щось певне не могла. Чому в його житті саме так відбувається? Не знала.

Таня відповіла:

- Якщо ти маєш бажання піти до психолога та поспілкуватися на певну тему, то сходи. Він тобі чимось допоможе, а я була б дуже рада якщо в тебе щось зміниться та твоя мова стала б набагато кращою ніж зараз. У будь-якому випадку із цим треба щось робити.

Олег:

- Ось про це я думаю, що з цим потрібно щось робити, адже я вже дорослий хлопець. У мене починається доросле життя та потрібно спілкуватися з людьми, а головне це йти та працювати але я не можу ні з ким розмовляти. Якщо я починаю щось казати, то у мене одне слово займає вимову до хвилини, а я впевнений у тому, що ніхто не хоче слухати те яке я розмовляю та ніхто не захоче мене взяти на роботу. Зі мною важко працювати і ці всі вади заважають жити та спілкуватися. Я хлопець, та я б хотів познайомитись з дівчиною але у такому стані ніяка дівчина не захоче зі мною розмовляти, а тим більше дивлячись на те як я спілкуюсь вона не зможе витримати такого психологічного навантаження.

Таня:

- Треба щось змінювати.

Олег:

- Мамо, ти правильно кажеш.

Таня:

- Я так тебе розумію, що ти вже подорослішав та тобі потрібно щось з цим робити, і якнайшвидше. Затягуватимеш із цією проблемою, то в житті зовсім нічого не вийде та в тебе буде самотнє життя. Ти ніколи не зустрінеш друзів. У тебе ніколи не буде зустрічі з дівчатами і ти маєш ще зрозуміти те, що ти вже дорослий і треба йти працювати, заробляти гроші. Адже ми не зможемо тебе все життя забезпечувати певними благами та давати гроші на різні потреби. Ми також змінюємося та старіємо, і згодом ти маєш самостійно почати забезпечувати себе. Якщо ти хочеш у майбутньому сім'ю, то тобі потрібно забезпечувати сім'ю, а в такому стані буде дуже важко. Я наполегливо радитиму тобі, що в твоєму випадку потрібно якнайшвидше вирішувати твоє питання. Якщо ти тягтимеш і нічого не робитимеш, то твоя проблема нікуди не зникне і мене ще зараз почало турбувати твоє інше питання.

Олег:

- Я нещодавно це помітив. Іноді я забуваю дні і те, що в ці дні було. Все забуваю. Я раніше на це не звертав уваги, а зараз починаю побоюватись такого стану.

Таня:

- З цим треба щось робити, як що у тебе виникає такий стан, обов'язково звернись до лікаря, - уважно подивилася на Олега, - уточни зараз це питання, щоб я більше зрозуміла твою проблему. Олег що тебе почало турбувати?

Олег:

- Мамо, мене почала хвилювати забуття певних моментів. Як я не намагався їх згадати, у мене нічого не виходило і це мене дуже сильно лякає.

Таня:

- Тоді трохи розберемося із твоєю проблемою.

Олег:

- Добре.

Таня:

- Ти забуваєш певні моменти зі свого життя та ні як не можеш їх згадати. Я за тобою раніше такого не спостерігала і це мене починає сильно хвилювати. У мене виникає така думка, можливо, у тебе зараз починає розвиватись якась певна хвороба, про яку ми раніше не знали. Коли я бачила як ти розмовляєш, то розуміла, що в тебе певні вади з мовою. Таке іноді трапляється і ти не один такий у цьому світі. Багато хлопців у такому віці не можуть вимовляти слова через певні фізичні недоліки з мовою і тут нічого страшного немає, а те, що ти щойно сказав, що в тебе ще є забуття певних моментів, то це вже починає мене бентежити. Я гадаю, що тобі потрібно якнайшвидше звернутися до фахівця та розповісти йому про свою проблему і далі приймати певні рішення та дії. Мені б не хотілося, щоб ти через два роки мав повне забуття. Насправді у тебе є виліковна хвороба і тобі потрібно якнайшвидше почати її лікувати. Не залишай на потім це питання. Необхідно якнайшвидше вирішити. Добре, що ти самостійно починаєш щось робити, певні кроки, розуміючи, що тобі необхідно спілкуватись і заробляти гроші. Це дуже мужній крок до змін.