Епізод 1 Зустріч

Глава 1

Зустріч

Рано-вранці світло проникло в квартиру освітлюючи ще темну кімнату як в цей момент прокинувся маленький хлопчик на ім'я Олег. Легко кивнув головою та глянув на вікно, а сяйво, що летіло через штори засвітило очі. Відвернувшись глянув на свого брата, а батьки вже не спали та займалися домашніми справами, відмовлявся вставати з ліжка. Батька звали Петро, а мати Таня. Сьогодні був вихідний день. Звичайний вихідний у теплу пору осені. І цього дня Олег разом із сім'єю мали піти на ринок та купити іграшок. Олегу було лише п'ять років та ще нічого не розумів про цей світ і для нього він був дивовижним, надзвичайним, наповненим різною радістю. Щоранку прокидаючись відразу планував свій день і те з якими іграшками гратиметься. Вигадував разом з братом різні ігри. Іноді бачив різних істот, а їхня поява не лякала, і це були демони та духи, з'явище яких траплялось на кілька секунд, і про своє бачення нікому не казав. Ніколи і ні в чому не бачив ніякої небезпеки та всім і всьому довіряв, але насправді цей світ був дуже небезпечним. Проживав разом із батьками у двокімнатній квартирі та спав на окремому кріслі від брата. За кілька хвилин прокинувся його брат, якого звали Сергій, але не поспішав вставати і ще лежав та дивився у вікно, думав про щось своє. Сергій був старший за Олега на чотири роки. Різниця в роках була помітною і в нього вже інші інтереси, які відрізнялися від молодшого брата та мав свій погляд на цей світ, ніколи не бачив надприродних істот, які з'являлися Олегові. Ставлення до брата було холодним та найчастіше його ігнорував через відсутність уваги батьків, а це заздрість і він уже ходив до школи. На прохання батьків змінити своє ставлення, а вони бажали, щоб брат подорослішав та відносився до брата з повагою та розумінням. Іноді між братами виникали непорозуміння та конфлікти. Коли Олег з великим бажанням підходив до Сергія поспілкуватись, а той відмовляв та відвертався. Олег не знав у чому річ, і далі продовжував знаходити можливість у спілкуванні, а розмова проходила у кілька слів. У Олега в цей час були деякі вади спілкування. Не міг говорити та сильно заїкався. Розуміючи, що люди між собою спілкуються вільно без зупинок і таку мову Сергій відсторонював, бачивши, що Олег має певні недоліки. Батьки на це не звертали уваги та сподівалися на те, що з роками це мене і нічого жахливого в цьому немає, адже діти коли навчаються спілкуватись, то у них виникають певні затримки у розвитку мови від страху чи ще чогось. Але насправді ця заїкуватість виникла у дитячому садку, коли виховательки, які були там та під час сну починали глузувати з дітей. Олег цього не пам'ятав, а це відбувалося певним чином і тоді, коли діти лягали спати. Під час сну вихователі разом підходили до дітей та хапали їх за шию, світили маленьким ліхтариком, а потім натискали на руки, шию, і діти в такому віці нічого не розуміли, а іноді в голову вводили голки. Здебільшого вони спокійно спали та нічого не помічали, а коли прокидались, то якось по-іншому починали поводитись. Олег спав спокійно, але в спогадах виникали якісь дивні сновидіння такі як коли хтось тримає руками і щось каже, а він знову заплющує очі. Через якийсь час вже було важко дихати і виникали затримки в диханні та відчував сильне пульсування тиску по всьому тілу. Що з ним відбувалось? Він нічого не розумів та дивлячись на те, що глузування вихователів відбувалося часто і діти швидко змінювались та ставали розумово відсталими. На когось це впливало як уповільнення рухів та сонливість, а в Олега з'явилося відображення у мові та змінювалося бачення світу. Все починав бачити в якомусь незрозумілому темному сні, а в такому віці ще не розрізняв, де сновидіння, а де реальність, усе було в запамороченні. Що відбувалося у дитячому садку для всіх було загадкою, а це робили місцеві кримінальні авторитети, які наймали жінок для своїх експериментів та змінювали долю дітей. Після сну не дивлячись на свій хворий стан він далі радів світу та з усмішкою біг до кожного вихователя і обіймав за ноги, а потім йшов до інших дітей, які грали різними іграшками на відведеній для ігор ковдрі, але при грі у нього виникало раптове запаморочення та відразу починав усе забувати, і певні моменти життя зникали із спогадів. У такому віці на це не звертав уваги і ставився до всього як до належного стану здоров'я. Під час гри, інші діти теж ставали повільними. Хлопчик підходив до них та намагався розмовляти, але в нього нічого не виходило і з тремтячим обличчям дивився на усіх, а вони вже вимовляли певні слова, а у нього нічого не виходило. Олега ніхто не розумів і те, що він хоче сказати. Всі діти дивилися на нього і помічали, що з ним щось не так та почував себе зайвим, і так було кілька років. Коли батьки приходили після закінчення виховного процесу та дивлячись на всіх дітей відразу бачили їхню втому, але що насправді з ними відбувалося ніхто не знав та відносили їхню поведінку до втоми. Ніхто не звертав уваги на повільні рухи, а коли Олег бачив свою матір та батька, як він відразу біг до них та як міг, з усією швидкістю, яка в нього була, але рухи сповільнювались. Після довгих експериментів став розумово відсталим. Таке ставлення також не оминуло Сергія, і у нього виникли відчуження від усіх людей разом із заздрістю. У той період їхнього життя, коли це все відбувалося, вони ще разом ходили в дитячий садок, але в різні групи. Вихователі як це потрібно було виховувати дітей і навчати спілкуватися між собою, відкривати світ з кращих сторін, розповідати про доброту та моральні цінності, робили все навпаки і тоді коли діти спали, вихователі збирались разом та робили різні ритуали з іграшками. Брали до рук одну з іграшок дітей, вставляли в неї голки та шепотіли на вухо різні заклинання. Всі діти, які потрапляли в дитячий садок, ставали жертвою, і не дивлячись, що Сергій старше на чотири роки, також потрапив до рук божевільних жінок, які протягом тривалого часу займалися експериментами, що в майбутньому зазнало певних негативних наслідків. Насамперед був вплив на сімейні відносини та збільшення непорозумінь із конфліктними ситуаціями, що відокремлювали сімейні вузи розуміння та належного виховання. У кожного з дітей були різні наслідки, а хтось навпаки ставав гіперактивним і над такою дитиною було важко взяти контроль та стежити за нею. Діти відмовлялись реагувати на прохання батьків та ставали невгамовними. У цей час їхнього життя Сергій уже пішов навчатися до школи, а Олег ще ходив до дитячого садка.