Розділ 3 Розмова з тренером

У залі ще нікого не було, крім тренера й Олега.

– Олегу, а чому ти так рано прийшов до зали? – спитав тренер.

Олег озирнувся:

– Я не знаю. Мені тут добре, я почуваюся як удома. Якби я міг, то я б займався з ранку до вечора. Мені хочеться почати займатися раніше за інших. Хочеться просто займатися.

Тренеру сподобалася відповідь нового учня:

– Це добре, що в тебе є бажання займатися і вчитися боксу, але, розумієш, у нас навчання починається точно за часом. Є тільки я, а хлопчики прийдуть через годину.

– Я знаю, але мені хочеться самостійно зробити розминку і відпрацювати різні удари, а потім почати тренуватися разом з усіма.

Тренер подивився на Олега, посміхнувся:

– Добре, що в тебе є таке бажання, воно не в кожного є. Усі приходять вчасно й найчастіше так само йдуть, а ти хочеш більше часу провести в боксерському залі, ніж інші. Невже ти хочеш стати кращим?

– Так, хочу. Я до цього прагну. Мені хочеться займатися боксом. Я розумію, що це мій світ, де я можу жити й відчувати себе в ньому своїм, – відповів Олег.

– Боксом потрібно жити, щоб стати кращим за інших. Не кожен прийме таке життя, – тренер замислився. – Тільки одиниці, а це найкращі боксери, які живуть у боксерському залі й займаються щодня, досягають бажаного результату.

– А мені в житті нічого не подобається, окрім боксу, я давно хотів прийти до боксерського залу, але якось так склалося, що прийшов лише нині.

– Ти прийшов вчасно, тоді, коли потрібно було. Це той самий час, коли ти зможеш займатися і вже ні про що не думати. Ти знаєш, що тобі потрібно в житті, і в тебе не виникатимуть сумніви щодо твого вибору, тому спокійно будеш тренуватися й знатимеш, що це твій вибір і він правильний.

– Я думаю, що мій шлях у боксі почався саме тоді, коли він і повинен був початися. Якби я раніше прийшов або пізніше, то в мене нічого не вийшло б, я б потренувався рік або два, і на цьому все закінчилося. А зараз я буду жити боксом. Це той самий час для початку шляху, – голос хлопця передавав його впевненість у своїх сло­вах.

– Ти опинився в потрібний час у потрібному місці для початку свого життя в боксі. Можливо, усе йде так, як потрібно. А далі буде видно. Це ж бокс, а в боксі неможливо нічого передбачити й бути в цьому впевненим. Але тобі доведеться тренуватися довгий час, оскільки ти нічого не вмієш, потрібно буде багато працювати, щоб хоч чогось навчитися і стати боксером. На це підуть роки, тільки тоді буде результат.

Олег подивився в кут боксерського залу, туди, де він стояв на попередньому тренуванні:

– Так, це не легкий шлях, мені потрібно буде багато тренуватися й ніколи не зупинятися.

Тренер подивився на Олега:

– Добре. Я здивований, що ти розумієш, як правильно потрібно працювати, щоб стати найкращим. Скажи мені, будь ласка, а що ти ще зрозумів на минулому тренуванні про бокс, що тобі сподобалося?

Олег обводив поглядом боксерський зал:

– Що бокс – це життя. У боксі, як і в житті, не легко. У житті якщо зупинишся, то програєш. Сподобалося відпрацьовувати бічні удари. Нехай я не вмію їх бити, але мені було цікаво їх відпрацьовувати й дивитися на свого уявного суперника. Я все намагався правильно робити, але ще досить слабкий і мало що вмію. Я розумію, що мені потрібно багато часу, щоб вони були кращими, швидшими, точнішими. А ще мені сподобалося, що ви все пояснюєте. Я хочу пробувати свої сили в боксі, я хочу зрозуміти, на що я здатен.

Тренер посміхнувся:

– Спочатку тобі доведеться тренуватися через день, а згодом потрібно буде приходити до зали щодня, і тоді ти сам зрозумієш, що таке бокс і як ним жити. Це добре, що ти так налаштований на своє майбутнє в боксі, але час усе покаже, чи бокс твій вид спорту.

– Мені сподобалася боксерська стійка. Я не знаю чому, але мені подобається тримати перед собою руки. Відчуваю себе захищеним і завжди можу завдати удару у відповідь.

– Так, це добре, але не забувай притискати до себе руки, щоб твій суперник не зміг вдарити тобі по корпусу і в печінку, а то буде дуже боляче. У боксі завжди потрібно себе берегти, бо можна втратити все. І ринг теж.

Олег погодився з тим, що потрібно бути обережним.

– Удар від суперника може бути останнім у твоєму житті. Після нього все твоє життя в боксі може зупинитися, і більше у твоєму житті не буде ніякого боксу, – слова лунали застережливо.

– Я це запам'ятаю надовго. Одна помилка може забрати все в житті, і спорт теж.

– У боксі потрібно працювати кожен день, не тільки тілом, а ще й головою. Потрібно завжди думати, як правильно підійти до суперника, коли ухилитися й завдати удару. Коли ти будеш виходити на ринг, у тебе вже будуть свої ходи дій, своя техніка, як убезпечити себе від ударів суперника, – тренер посміхнувся. – Пам'ятай, хто б що не говорив, завжди потрібно рухатися на ногах, не зупинятися. Це завжди тобі дасть перевагу над суперником, йому буде набагато складніше тебе зупинити, зловити й завдати удару. У майбутньому ти сам зрозумієш усе, коли боксуватимеш на великому рингу. На рингу зустрічатимуться різні боксери, як слабкі так і сильні, у кожного буде своя техніка. І тобі з кожним потрібно буде зустрітися й перемогти. Якщо ти хочеш стати кращим за них, тобі потрібно дуже багато займатися.