Ринг і тиша

Пролог

Тиша — не завжди спокій.
Іноді вона ховає бурю.

Мене завжди плутали з тихою.
Зручно, правда?
Коли мовчиш — усім здається, що з тобою все гаразд. Що ти слабка. Керована.
Невидима.

Але ніхто не питає, чому я мовчу.

Моє справжнє ім’я ніхто не вигукує під час бою.
На рингу мене не впізнають.
Там я інша.
Там — я Шепіт.

Іронічно, правда?
Шепіт, який б’є.
Шепіт, який ламає.
Шепіт, якого бояться ті, хто ніколи не чули мого голосу в реальності.

Світ не зламав мене.
Просто навчив мовчати.

Але десь там, серед підліткових стін, тупих поглядів і запитань, які нічого не значать —
з’являється він.

Той, хто теж носить маску.
Той, у кого в очах — небо перед бурею.

І знаєш, що найстрашніше?
Він не боїться тиші.
Він чує мене — ще до того, як я встигаю щось сказати.

Подобається

#890 в Молодіжна проза
#6670 в Любовні романи
#1604 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 16.07.2025