Ґриморія

Самайн

Три свічки горіли, три ватри палали,

Палкий оберіг над тобою тримали,

Від біди берегли, захищали від зла.

Та зрадило світло, й накрила пітьма.

 

Перша свічка догоріла — воля навіки заніміла.

Друга свічка зотліла — доля з димом полетіла.

Третя свічка погасла — голову з плечей знесла!

 

Ніч почула, тінь прийняла,

Земля в себе моє слово ввібрала.

Там нитка обірвана, там мертві мовчать,

Там душі приходять старе пригадать.

 

Там час застигає у колі крутім, 

І тане у ньому загублений дім.

Де сни зливаються з попелом хмар, 

Там повня являє прихований дар. 

 

Місяць єдиний знає секрет,

Там виходу немає. 

Лиш прозріння момент.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше