Казкова історія

Десь в паралельному світі.
Там де маги живуть.
Веселяться, бавляться діти
Цілющі квіти ростуть.
Живе чаклунка в хатині 
На околиці одного села.
Допоможе кожній людині 
Не бажає нікому зла.
Одного разу в суботу
Ніч на землю зійшла
Зробивши хатню роботу.
Додому тихенько зайшла, 
Почавши пічку топити 
Стукіт в двері почула 
Пішла  засувку відкрити 
Не ладне серцем відчула.
Дівчина на порозі стояла.
Сльози течуть по щоках 
"Допоможіть!" тихо благала,
"Врятуйте мене ..." на вустах.
Зустрівся злодій на дорозі.
Коли  додому вже йшла.
Зупинив він її на узвозі.
Трішки вона не дійшла.
Будеш мені за прислугу
Виконувати всі побажання,
Забираю тебе, недолугу.
За незгоду чекай покарання. 
Та вона не хотіла такого
І сказала йому своє "ні"
Життя не хотіла страшного.
Не хотіла жити в пітьмі.
Раптом грім на небі почула
Очі мага вогнем запалали 
Вона в ньому звіра відчула.
Все нутро його загарчало.
Наслав на неї прокляття.
За те, що  відсіч дала.
Промовив темне закляття. 
Щоб життя йому віддала.
У мене є час до світанку
Та смерть прийде, забере 
Життя спливає до ранку.
Ніщо мене не вбереже.
Промовила  тихо старенька 
Не хвилюйся, маленьке дитя.
Врятую тебе я, рідненька 
Та не підеш ти в забуття.
Магічну свічу запалила.
Сказала, відчувши тепло 
Хай зникне у мага вся сила.
Бумерангом повернеться зло. 
Та розвіяла чорну хмарину
Що над дівчиною була.
З'явилась надії краплина.
Немов квітка вона розцвіла. 
"Дякую!" жінці сказала 
Що  їй врятувала життя
За те що всім помагала 
За її доброту, співчуття.