Розділ 41

Я звичайно вивчала в академії мистецтво ілюзій, тож знала що для якісного зображення необхідна повна концентрація уваги та абсолютний спокій всередині.

– Звісно, зараз я дуже далеко від цього стану. Хоч би усе вийшло, а то вже пообіцяла - подумалось мені, але в наступної секунди відчула, як за моєю спиною встав Арій. Обмінявши мене зі спини, чоловік взяв мої долоні у свої руки й шепнув "Люба я допоможу". Тож, наступні кілька хвилин ми разом створювали, щось на кшталт великого полотна посеред зали. Воно розмістилося якраз між усіма присутніми. Тож, кожен мав можливість чітко побачити зображення. А ще за кілька хвилин, усі присутні могли побачити неймовірну історію, яка відбулася багато років тому.

Епізоди огляду життя змінювалися один за одним. Ось Валгус зажадав собі молоду магесу Анателлу. А далі ми бачили вибір матері та прокляття батька. Далі моє зростання без матері, знайомство з Геліоном та невдоволення батька. Рішення Валгуса про викрадення Арія зі світу Тірих та відправлення нас трьох у не магічний світ. Історія семи наших життів у світі Земля: рішення кожного, емоції, відчуття та смерті. А потім присутні мали змогу спостерігати епізоди за участю тітоньки Таймі, яка ризикуючи усім, свого часу врятувала Анателлу з її обранцем, як спланувала та втілила їх у живих істот свого світу. Далі з'явилася історія нашого повернення у магічні світи, як Таймі відловлювала наші сфери з Башти міграції душ, як зважено і відповідально вона поставилася до кожної деталі, кожного фрагменту нашого життя. Та при цьому в усьому залишаючи нам повну свободу вибору власного шляху. Несподівано для себе самої, я побачила епізоди за участю Аріуса, який вимолював у Творця світу Тірих про свою пару, і про домовленість між ним та Таймі. А далі наші життя з Арієм, аж до моменту нашої зустрічі.

Особливо яскравим моментом у цьому всьому, для мене була загибель Геліона. Я відчула, як на цьому моменті з моїх очей побігли сльози. Так, всупереч усьому, що між нами відбулося в усіх наших життях, мені було безмежно шкода його і того, що для нього усе закінчилося саме так. Адже ми з ним могли помилитися лише раз, а потім кожний пішов би своїм шляхом. Ми переживали б кожен своє життя, але із-за забаганки Валгуса, ми пережили занадто багато для молодих та неукріплених душ. Дещо з цього нас загартувало, а дещо ледве не зламало. Та у кінцевому підсумку залишило свої відмітини на наших душах, характерах та серцях. І ми вже не ті, яких нас знали. Ми інші.

Побачене сколихнуло в душі спогади та відчуття. Здебільшого ті, які не хотілося б згадувати. Про багато чого в житті ми можемо жалкувати, але зазвичай у нас немає можливості виправити нічого. Адже минулого не можна повертати й те, що зроблено та сказано тоді, залишається в історії.

Занурившись у свої відчуття, я не одразу зрозуміла, що показ ілюзії завершено. Я ж опинилася в обіймах свого чоловіка, а в залі стояла абсолютна тиша. Лише десятки здивованих очей дивилися на те місце, де щойно демонструвалася не просто гарна картинка, а докази та підтвердження: свавілля одного деміурга та встановлення справедливості іншої; жертовності матері; цілеспрямований егоїзм та жага влади Геліона; всепоглинаюча любов; милосердя та прощення помилок, які здавалися уже не можна було виправити.

– Рада деміургів розпочала обговорення побаченого - тихо промовила Таймі - тож можете поки зайняти свої місця, це може зайняти деякий час.

І лише після її слів я звернула увагу, як і всі інші на те, що над кріслами Ради накрито купол, що переливався різнобарв'ям. Тож ми не мали змоги чути, але бачили жестикуляцію та міміку деміургів. З чого можна було зробити висновок, що там дійсно йде бурхливе обговорення побаченого.

В очікуванні час завжди відчувається по-іншому: коли ти чогось бажаєш, то воно несеться стрімко та нестримно; а коли чекаєш, то й воно тягнеться нескінченно довго, наче перевіряючи тебе на витримку. Ось і зараз, особисто мені здавалося ніби прийшла вже ціла вічність. Від нетерплячки я підвелася і почала ходити зі сторони в сторону. На що ж звісно отримала шпильку у свою сторону від Валгуса. Та я вважала за потрібне зараз не відповідати йому. Чомусь було відчуття, ніби він бажає вивести мене на емоції чи різкі слова. Можливо, таким чином він намагається щось змінити в ході розгляду справи, чи вплинути на рішення? Тож, взявши всю свою волю в кулак, я зосередилася на просто очікуванні, сама собі говорячи: "Треба просто дочекатись".

І ось, коли мені почало здаватися, що на підлозі вже з'явилася ледь помітна виїмка від мого ходіння туди-сюди, захисний купол розтанув і головуючий промовив:

– Радою деміургів було винесене одностайне рішення, яке ми можемо озвучити вже зараз. Та спочатку хотів сказати, що ми усі неймовірно вдячні тобі Іридія за те, що ти дозволила побачити вашу історію. Знаючи, що ми маємо побачити, з твого боку було досить мужньо оприлюднити це. І ти мала слушність, коли казала, що це допоможе нам побачити картину цілком. Тож таке наше рішення: Валгус не може претендувати на твою свободу та вимагати від тебе, чи твого чоловіка, стати його помічниками у світі Амбер. При цьому ми не забороняємо допомагати добровільно та на власний розсуд. Але хотіли б звернути увагу на те, що є один факт, який все ж пов'язує тебе зі світом Амбер. Можливо, ти поки не знаєш, та існує закон, що якщо у світі існує хоча б одна створена тобою душа, і якщо вона не зреклася свого творця, то ти маєш брати участь у розвитку світу. І ти несеш безпосередню відповідальність за дії свого творіння. Виходячи з того, що ми бачили під час вашого згорання, твоя сила життя та сила деміурга, вирішили долю Геліона. Тож з того моменту Геліон душа твого творіння. А оскільки він перебуває у світі Амбер, то ти маєш за ним приглядати. В принципі все, що стосується безпосередньо цього позову, ми озвучили. А що стосується безпосередньо порушень, які були вчинені деміургом Валгусом, стосовно інших створінь, то наша одностайна думка така: клятва тобі Іридія, в принципі окреслила межі перетнувши, які Валгус має буде понести покарання. Тому я б хотів, аби кожен з вас (я маю на увазі Таймі, Арія та Іридію) чи згодні ви що за заподіяну вам шкоду, Валгус обмежується лише покаранням, яке буде здійснено у разі порушення клятви наданої Іридії? Або ж ви можете зараз озвучити додаткові претензії, і гідну на вашу думку кару за його дії стосовно особисто вас.