Розділ 2

Десь між світами, на роздоріжжі тисячі доріг розміщена башта міграції душ. Зовні нічим не примітна будова, обшарпана часом та вітрами. Та не має вона ні входу, а ні виходу. Лише опинившись всередині можна побачити приміщення, у якому по колу розміщувалося двадцять екседр. Глибина їх була близько метра. А якщо подивитися угору, то можна побачити десятки поверхів, подібних один до одного. І кожного разу коли у колі опинилась чергова душа, лунав дзвін. І тієї ж миті, з глибини кожної з екседр виступали уперед створіння, що звалися Хранителями врат. Усі вони відрізнялися один від одного, адже були створіннями Творців світів, яким вони належали.  І всі вони уважно слідкували за переміщенням душі, яка мала вигляд невеликої сфери, сантиметрів тридцять в діаметрі. Та кожна з них має індивідуальне забарвлення, яке залежить від багатьох факторів. На колір впливає не лише середовище, у якому жило створіння, а й її особисті набуті якості та вчинки за прожите життя. Через кілька хвилин, сфера починала вібрувати та повільно підніматися вгору, до тих пір поки не підпливала до якоїсь екседри, і там вже у супроводі Хранителя, не зникала у глибині. Це означає, що душа відправлена на переродження, здобувала новий будинок.

Але не кожна душа здобуває право на переродження. Воно надається лише за рішенням Творця кожного окремого світу. Мільйони душ так і залишаються у розпорядженні Творця свого світу. Лише сотні підлягають переміщенню між світами. Зазвичай, це шанс для душі на отримання прощення за своє минуле життя, або ж нагорода за поневіряння у минулому житті. І якщо перша група душ, найчастіше переміщувалася з магічних світів в не магічні, то друга група навпаки - з не магічних світів в магічні. Сфери з душами “На виправлення” мали темну підсвітку, а сфери “Нагороджених” підсвічувалися білим та яскравим сяйвом. Після переміщення не лишалося жодного нагадування про подію, що сталася.

Та вже майже сім земних століть, дві екседри найвищого рівня та одна екседра нижнього рівня, поєднувалися між собою дивним трикутником. Дві екседри вищого рівня, розташовувалися одна навпроти іншої. І більшість Хранителів дуже добре пам’ятають той день, коли утворився цей трикутник. Адже тоді вперше дві екседри поєдналися стрічкою долі кольору червоного золота. А це означало лише одне - цю душу, з першої екседри перемістили в іншу без дозволу її Творця. І майже відразу з другої, до екседри нижнього рівня, спрямувалися одразу три стрічки: червоно-золота, срібна та золота. Усі Хранителі затамувавши подих слідкували за цим дійством. Таке вони бачили вперше. Адже срібна стрічка, означає, що це звичайна душа “Відправлена за рішенням Творця”. Золота стрічка показує, що переміщується душа подібна до Творця або ж та, що сама у собі має магію творення. А душі з цією магією найцінніші в усіх світах. І, як вже зрозуміло, стрічка кольору червоного золота - це вкрадена душа, що теж має магію творення. Але найбільше вразило всіх те, що усі стрічки так і залишилися у просторі, поєднуючи між собою екседри різних світів. Та десь через хвилин двадцять від екседри не магічного світу, у напрямку першої екседри потягнулися єдина стрічка триколор, переливаючись та ледь мерехтячи.

А близько десяти земних років тому, після сповіщення про прибуття чергової душі, Хранителі мали змогу бачити на власні очі повернення у свій споконвічний світ сфери зі червоно-золотою стрічкою долі. І тоді поряд з Хранителем стояла постать в золотих вбраннях, яка на власних долонях занесла сферу у глибину екседри.

Ось і сьогодні Хранителі в черговий раз стали свідками надзвичайного видовища: із не магічного світу повернулася сфера з золотою стрічкою долі. Та рухалася вона не за однієї з намічених траєкторією, а наче за своєю власною. Стрімко піднявшись угору, вона зависла між двох світів, наче чекаючи на щось. І лише коли поряд з Хранителями обох врат, з'явилися жіноча та чоловіча постаті у золотому. Сфера ж одразу перемістилася до чоловічої постаті. Вона зависла перед ним і почала пульсувати, ніби радіючи його появі. Та варто було йому простягнути до неї руку, як вона відсахнулася від неї. Він же різко розвернувся та зник. Сфера ж несміло почала переміщатися до жіночої постаті, яка прийняла її з широко розкритими обіймами.

– Моя маленька дівчинка, ти трохи зарано - прошепотіла жінка - та це не біда, адже усе можна виправити.

А наступного дня остання сфера з трійки була прийнята Хранителем першої екседри, і лише після цього усі стрічки долі зникли, наче нічого і не було.