Немає більш дітей в Україні
Є діти ДОРОСЛІ віднині,
Бачили всі вони прозріння
В ракетах, що летіли в родини.
Побачили справжні життя сенси,
А не сенси влад ненаситних.
Творять своє, а не чужих референси,
Плекають, що отримали під небесами блакитними.
Діти зрозуміли мету, й не одну,
За якою живуть і діють чини,
Та крізь власні сльози і вий у сурму,
Далі живуть, щоб українці БУЛИ!
Ми в Україні діти хоч й різні,
Та є мрія на всіх поділена одна:
Покласти у мирі квіти рано чи пізно,
До могили солдата, що полетів у молодії літа.
27.03.24