Глава 11. Лісовик Логан

— Але хто ви? — запитав лісоруб.

Пангея відповіла:

— Я — Королева Духів. А раніше я була духовною феєю та ученицею однієї з перших духовних фей — феї зцілення душі й тіла та екзорцизму.

Вона зробила коротку паузу.

— Саме завдяки цим знанням я змогла пробудити твій сплячий розум.

Лісоруб широко відкрив очі.

— Зрозуміло.

Вавилон заговорив через Форхада:

— А я — Вавилон. Колись я був людиною в іншому світі, але помер. Тепер я — Підземелля імператорського рівня.

Він продовжив:

— А цим воїном із Деронду я керую, щоб бачити його очима.

Лісоруб здивовано подивився на Форхада.

— Це неймовірно... Стоп. А що ви тут робите?

Пангея та Вавилон розповіли йому про Тею: про те, як вони потрапили до її Ядра та знайшли її останнє повідомлення.

Вони розповіли і про свою місію — розширювати Підземелля, збирати тих, хто вижив із різних рас, об'єднати їх, а потім звільнити світ від зла та Скверни.

— А зараз ми шукаємо поселення, де можуть знати, де живуть духи. Для Підземелля будуть створені окремі рівні, куди ми зможемо заманювати ворогів і перемагати їх. Також буде потаємний рівень, де житимуть різні раси. Це буде окремий маленький вимір, який стане безпечним місцем для його мешканців.

Лісоруб задумливо подивився на них.

— Так он воно що... Це може бути вихід.

Він стиснув кулаки.

— Ні. Це вихід, який може врятувати світ.

Лісоруб піднявся з колін.

— Я вам допоможу пройти до поселення.

Вавилон через Форхада запитав:

— Як тебе звати?

Лісоруб напружився, намагаючись згадати.

Але через кілька секунд лише похитав головою.

— Пробачте... Чомусь не пам'ятаю.

Пангея відповіла:

— Це не дивно. Мене так вчили. Ти колись був людиною, чи не так?

— Так. Я захищав це місце.

— Тому після смерті ти став духом. Ті, хто після смерті стають духами або привидами, більше не належать до фізичного світу. Через це вони можуть забути своє ім'я, бо воно вже не має для них колишнього сенсу.

— От воно що... — відповів лісоруб.

Вавилон задумався, а потім сказав:

— Тоді, можливо, я можу дати тобі нове ім'я. Ти станеш сильнішим і зможеш допомагати нам у досягненні нашої мети.

Лісоруб кивнув.

— Я не проти.

Але потім він згадав про своїх друзів-звірів.

— Але, пані Пангеє, можете спочатку звільнити моїх друзів-звірів із вашої магічної пастки?

Пангея трохи зніяковіла й почервоніла.

— Ой... Точно! Зовсім забула.

Вона клацнула пальцями, і магічні бар'єри зникли.

Чотири стихійні тварини нарешті були звільнені.

Вавилон сказав:

— Ну що ж, почнімо.

Він звернувся до лісоруба:

— Дарую тобі ім'я Логан.

У ту ж мить пролунав голос Системи.

[Ім'я надано новому жителю.]

[Прийнято.]

[Доступна еволюція.]

[Доступне створення трьох навичок.]

— Що? — здивувався Вавилон.

Система пояснила:

[При приєднанні нового жителя до Підземелля він може еволюціонувати та отримати даровані навички.]

[Підземелля є окремим світом.]

[Однак наразі доступні навички можуть бути обмежені за силою.]

Вавилон задумався.

— Стоп. А чому такого не було під час еволюції Пангеї?

[На той момент вона вже мала власні навички, але вони були заблоковані.]

[Коли вона стала частиною Підземелля, а між вами було встановлено зв'язок, її здібності пробудилися.]

— Тепер зрозуміло, — відповів Вавилон.

Система продовжила:

[Продовжити еволюцію?]

— Так, — відповів Вавилон.

[Еволюція розпочата.]

[Еволюція: Дух Захисника — Дух Захисник Лісу.]

[Нова форма: Лісовик.]

[Створення навичок розпочато.]

Перша навичка — «Запуск двох топорів»

[Прийнято.]

Два топори можуть з'єднуватися своїми руків'ями один з одним.

Після цього Логан може запустити їх як диск та керувати напрямком їхнього польоту.

Друга навичка — «Накопичення магії у двох топорах»

[Прийнято.]

Логан може накопичувати магію у своїх двох топорах.

Один топор він кидає в ціль, а інший підкидає в небо.

Другий топор перетворюється на величезне енергетичне дерево зеленого кольору, схоже на секвою, яке летить у напрямку першого топора, наче метеорит.

При прямому попаданні сила удару діє подібно до падіння метеорита.

Третя навичка — «Квадро-Резонанс»

[Прийнято.]

[Резонанс з усіма чотирма стихійними тваринами.]

Під час Квадро-Резонансу Логан стає п'ятиметровою істотою.

Його тіло стає масивним, як у ведмедя. На голові з'являються роги оленя, а на спині — крила громового птаха.

Його ноги стають вогняними та нагадують копита. Голова зберігає форму ведмедя, але має морду вовка. На руках з'являються кігті птаха, а тіло покривається крижаними елементами.

Це його повна форма Лісовика після еволюції.

[Прийнято.]

[Початок створення навичок та еволюції.]

Тіло лісоруба почало огортати яскраве світло.

Його духовна форма почала змінюватися. Сила, отримана від чотирьох стихійних тварин, проникала в його тіло та душу.

Минув деякий час.

Світло поступово згасло.

Еволюція завершилася.

Пангея усміхнулася.

— Ласкаво просимо до команди. Як ти себе почуваєш?

Логан стиснув кулаки, відчуваючи нову силу.

— Відчуваю себе сильнішим... і наче живим.