Реєстрація

Ревуча тиша

Він скаже тобі, що йому не болить..

Він скаже тобі, що йому не болить. Повіриш?

У нього всередині все на лахміття роздерте,

Він знає про смерть трохи більше самої смерті,

Він вчить її жити, латає в ній вирви і діри.

Він скаже тобі – замість серця базальт і холод,

Давно те, що билося, ріже уламками ноги..

На нім, ніби лантух, висять всі його дороги,

Шиплять степовими гадюками, в’ються довкола.

Він стільки разів помирав, що це трохи дивно –

Щоразу торкатися погляду з колючками..

Він досі живий.. Обморожений, сірий камінь,

По маківку оповитий ядучим димом,

Порослий на півночі мохом, лишайником – з півдня..

Він скаже – давно пересохли цілющі русла..

Постукає у вікно серед ночі. Впустиш?

Проллєш трохи світла на сіре, холодне каміння?

2021

Світлана Сівак

Подобається

#4582 в Різне
#1132 в Поезія

У тексті є: війна в україні, вірші про війну

Відредаговано: 07.05.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше