Ревуча тиша

Я бачила, як ти плакав...

 

Я бачила, як ти плакав. Твої сльози були моїми,
Мені розрізали лице соляними рубанками.
Хіба тепер не однаково, кому ти доводишся сином,
Собою закривши мої розтривожені ранки?

Я знаю, як ти можеш битися. Останній удар твій - він був моїм.
До хрусту, до чорних півкол, до червоного мороку.
Яка вже тепер різниця, коханим єдиним ти був чиїм,
Якщо ти собою закрив вишняки мого тихого двору?

Я вірю твоєю вірою і гріюсь твоїм багаттям.
Там стільки тепла, там по горло глибокого змісту.
Це не важливо, повір мені, хто кличе тебе своїм батьком,
Бо в тебе в долонях принишкло в теплі моє місто.

Натомлене серце твоє в мені відбиває набатами,
Дощенту себе віддає, аж до дна, до краплини.
Хіба ти не впізнаєш? Ти захистив мене, брате,
Тримаючи небо на Сході моєї країни!

2018




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше