Ти дозволиш мені загубитися в лабіринтах твоєї пам’яті? Я хочу, ніби молитву, повторити тебе напам’ять. У променях твого погляду, як ніде, як ніколи, тепло, А в мені вибухає полум’ям моє сховане в грудях пекло.. А мені не буває боляче від поранень отруйними вістрями, Якщо ти обіймаєш поглядом, хай без дотику, хай на відстані. Хай у кожному русі повіками буде сховано трошки пристрасті.. Я вростатиму в тебе під вікнами, ніби в камені берести. Я ховатиму сон твій за спинами своїх демонів чорного полум’я.. Бурштиновими намистинами розквітає твоє ім’я В лабіринтах моєї пам’яті і стікає до серця мукою.. Чистоту тих краплин густих я до дещиці всю візьму. В лабіринтах твоєї пам’яті сипле з яблунь квітневим попелом. Твого голосу амфори золоті якнайглибше в собі закопую, Хай звучить у мені замість гуркоту здичавілої, чорної ночі.. Твого імені вишукану гіркоту забувати на смак не хочу. Ти в мені у таких глибинах.. глибше дна, трохи вище неба... Пробач.. я вчора загинув... Як і жив, як і дихав.. за тебе...
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
