По нас десь годину гатили артою.. Правда, смішно? Угу.. аж до гикавки.. День, розідраний лютневою кислотою, Ще б трохи, і виніс би мене за лапки.. В тих залпах немає ні сенсу, ні логіки - Позиційна війна, щоб заповнити паузу. Розриті воронками солончаки Парують тривогою і відразою. В протекторах вмощується сіра втома, Із нею в окопах хіба розминутися.. Я хочу додому. Я. Дуже. Хочу. Додому. Але, попри те, боюся туди повернутися. Не тому, що «контужений» чи «озвірілий», Хоча пару разів чув подібне у спину.. В мені щось назавжди перегоріло, І весь час витікає з легенів димом. Зима проростає в душі сухостоями, Гірчить її кров на губах і пече. Я все думаю, що буде зі мною, Коли цей дим остаточно витече.. Це не откровення і не перевтома, Це час, що стікає крізь пальці металом. Я часом дуже хочу додому... Просто пишу тобі, щоб ти знала..
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
