Збирається спати, лишаючи світло увімкненим. І довго вдивляється в рухи химери на стелі.. Вона ж лиш чекає на темряву і приходить за ним, Суха і колюча, як дрантя старого пустельника.
До дна випиває з очей всю вологу, висотує. Пере і розвішує сохнути понад припічком душу. А потім латає її, зашиваючи діри у соте. Душа від прання щораз більше зсідається. Душить..
Задушений. Довга дорога до себе колишнього. Куди вороття.. Всі кімнати заповнені вакуумом.. Вона все чекає на темряву і шепоче: - Може облиш його… Він ледве живий і - тим більш небезпечний дивак..
Не спиться. Світанок сплітає легені задавненим куривом.. Химери на стелі поволі ховаються в темряві. На голову тисне занадто глибоке занурення.. Все трохи занадто в тенетах безликого тремору.
Колючим клубочком згортається спати, натомлена, Наступної темряви паростки сходять з її волосся. Він вкотре таки повертає себе додому.. Вона тихо молиться, щоб йому вдалося..
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
