Я обираю дракона...

Не хочу Принца. Я обираю Дракона!
Він був помилився номером телефону,
Подзвонив і слухавка дихнула полум'ям.
Відтоді мою долоню обпікає його ім'я.
І він не так, щоб аж дуже часто дзвонив,
І не все я пригадую з того, що він говорив,
Бо все більше мовчав, а зі слухавки дим терпкий
І посріблений шурхіт його луски..
Але ці перемовини, переважно - вночі,
Коли тільки дихаєш, слухаєш і мовчиш,
Паралельно заварюючи чорний чай..
Йому було що сказати, тому він мовчав..
Вам траплялося чути, яким мовчання буває гучним?
Саме так все було і у мене з ним - 
Я забувала про втому, про голод, про час,
Тільки б слухати, як він пекуче мовчав.
Я ніколи до цього ще так не мовчала,
А потім його не стало...
Просто ристалище, просто двобій, люта тиснява..
Хтось, скажіть мені, знає, чи можна убити Дракона звичайним списом?
Бо з мого власного серця спис зробив просто місиво,
Навіть якщо над Драконовим супротивник заніс його...
Яка незбагненна дурість, іронія - 
Пробито Драконове серце, а з дірою у грудях - я..
Хто вигадав взагалі подібне жахіття - 
Залізяччям живе і гаряче калічити?
Тепер я без серця - все досить просто..
Я змотую свої дні уклубок на скелястому острові.
Слухаю хвилі, слухаю вітер і тишу..
Я загубилася у тому дні, коли він мене залишив..
Єдине, що важить, що іще чогось коштує - 
Це квіти, які надсилає мені невідомий Новою поштою..
У квітів довгі, зелені стебла і оксамитові пелюстки,
А між пелюстками губляться відблиски посрібленої луски...

2019