Він пише з війни дуже чесні, пронизливі вірші. Малює мазками те світло, що знищує морок. Це майже літопис, написаний завжди вірним, Це те, про що тут навіть пошепки не говорять. Він розповідає зовсім не дитячі історії, Але я читаю малим, щоб вони відчували більше. Я бачила щось подібне в «Старий і море».. Так.. море..звичайно.. все решта - достоту інше. Це важко поєднується – поезія з кулеметом.. А в нього виходить, як подих - так само легко. «Нора», квітка папороті на кашкеті, І завжди з собою та сама, остання ефка.. І, ніби, за повних шість років до всього звикли, І наші реальності з часом все більш протилежні. Бо там кожен день, навіть кожна година – виклик. А тут... Головне переходити колію обережно... А потім читаєш рядки і одразу віриш, І бачиш цю спеку і гостре, отруєне вістря. І можна не втямити – куля чи слово під шкіру: - Мені також буває страшно, тому не бійся! Таке воно.. літо двадцятого року.. Такі вони.. скромні, талановиті Герої. Таке воно.. місто над морем широким... І, зрештою, море, війна і він.. І їх троє...
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
