Ревуча тиша

Твої черевики угваздані...

Твої черевики угваздані в ядучий червоний пил..
Скажи, чи горіла пустеля як вперше на неї ступив?
Скажи, коли врешті вдалося промовити власне ім'я?
І як воно?..
У тебе в руках мотузки від усіх сорока вітрів..
Ти більшу частину життя сліпував і недавно лишень прозрів..
В той самий момент, коли, граючись, вирвали тобі по живому хвоста..
За що вони так?..
А в кого питати підеш співчуття, під яким заночуєш мостом?
Ніхто з них не знав, що неможна тебе розривати з твоїм хвостом..
Ніхто з них не встиг навіть добре злякатися.. дихав і, раптом, ні
Чудні... 
Берися за кінчик хвоста свого і тягни його до коваля..
Той зробить батіг, від удару якого розтріскуватиметься земля..
А в срібне руків'я нехай закує білу кістку з твого стегна..
Ти ж знав..
Все знав наперед.. кожен крок від народження вів у теперішній час..
То зовсім не сльози – розплавлений чистий свинець у твоїх очах..
То зовсім не рани, то маковий колір розквітнув тобі по руках..
Не шукай
Слідів своїх по дорозі. Давно притрусив їх червоний пил..
Ти маєш продати весь скарб свій за ціну, за котру колись купив..
Ти маєш відчути, як з порваних м'язів спини ніби щось проростає...
Це тобі замість хвоста..

2020




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше