Мені не потрібні набої, щоб твердо сказати зайдам – О ні, ви мене ще не знаєте, не розумієте – хто я! Я той, хто клято вгризався в промерзлі ґрунти і пиляку, Не стомлювався, не здавався, не скімлив від переляку, Не рвав на грудях сорочку, не бив себе в голі груди, А бив свого ворога всюди, без слів, без прокльонів, мовчки. Я ставив пастки і розтяжки, лежав кілька діб у схронах, Моя кров так само червона, як дикі червоні маки. То, власне, вона і сходить, пролита у землю щедро, За кожен повернутий метр землі, за її свободу! Мені не потрібні гармати, я – тінь і воюю тихо, По-трохи викошую лихо, зубами, ножем, прикладом. У серці палає світло, а довкола серця – темінь. Під шкірою – мій заповіт, на правій пробитій легені... Без віри не буде нічого. Без віри давно б загинув. Я вірю в свою Перемогу! Все буде Україна!
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
