Його дотики невагомі, Проводить пальцями, ледь торкаючись, Кожен вигин до болю знайомий.. Усміхається... Де б не був, та як поряд із нею - він вдома, Варто вслухатися, як вона грає, І його полишає смертельна втома, Він оживає. Його руки шершаві, великі, гарячі, Мають силу таку, що дай Боже не знати, Але коли вона починає співати - Він плаче. Його ноги збиті до крові, З пальців сиплеться чорний порох, Без нелюдської її любові Він хворий. Об самий лише погляд спіткнутися можна, Дику міць перекачує серце у грудях, І коли їй щось загрожує, Він стає неосудним. Його ночі палають, а полудні душать, Він по-троху ховає бажаючих вбити, Та варто видерти йому з рук його душу - Він не житиме.. Шлях на схід, проти сонця і вітру, Постать в мареві степ розчинить. Він тільки тому ще і досі світлий, Що вона за плечима..
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
