Ревуча тиша

Отут моя кров...

Отут моя кров! Ось у цій воді!
Тече тілом моєї праматері,
Білими бородами прадідів,
Сталевими кістяками моїх батьків,
Довгими косами сестер моїх,
Крученими венами по руках братів!
Згори до низу, не підкладай хмизу, 
Знизу догори, гори, мій Дніпре, гори!
Час плюється і злизує твої береги,
Кола по воді, під водою вугільні ланцюги,
Під водою підводники на човнах,
Білим світить твоя потойбічна Нав..
Чорні ватри горять по твоїх лісах,
Чорна постать крокує лісами, на плечі коса..
Всіх скосила уламками від своєї тьми..
Є, хто встояв, мій Дніпре!  Залишайся з ним!
Темним малясом з гирла до моїх жил,
Я дивлюся і бачу того, хто тут жив - 
Бачу зброю його, дивлюсь його сни.
Дай напитися роду свого, розчини
У мені його силу від Скіфів до цих хвилин.
Б'ють копитами коні, ревуть воли,
Всі плуги перековано на мечі!
Протечи по них, по мені протечи!
Обіцяю, що буде повільною їхня смерть,
Ти нап’єшся по вінця, наповнишся вщерть!
Буде тихою темна твоя вода,
Не торкнеться її ні ординець, ні зайда,
Не збезчестить її тепер жоден вражий син!
Омивай мої сточені спрагою голоси,
Омивай моїх днів золоте шатро.
Бачиш слід на щоці – то твоє тавро!
Бачиш полум'я у очах – то шалений звір!
Подаруй мені сили ще раз,
Ще раз в мене повір!

2021




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше