Проводить по лезу ножа язиком. Ох, поріжеться... Краплини червоної злості стають намистинами. У ньому багато ненависті. Ще більше ніжності.. На ньому цей всесвіт спіткнеться і, врешті, застигне. Роздмухане вогнище дихає глибоко, ніби з переймами: Народження фенікса – та ще халепа. Далеко не іграшки. У нього на шиї ключі від усіх дверей, Але від єдиних, найменших – найбільш важкий. Було стільки сонця, тепер все застелено мороком.. І хай би надворі, так морок вростає всередину, Вживляючи йому попід шкіру шалену потвору, Народжену згідно азів золотого перетину. А лінія долі на лівій долоні погнута і ламана, А лінія серця давно обірвалась. Там хрест і пороблено. Він весь, ніби, склеєний епоксидкою із розбитого скла, І навіть такий, переламаний, дивно хоробрий. Так небо нависло густими громами, вгризається зливою В потріскані губи землі, зовсім чорні, обвітрені.. Він мав за сценарієм обов’язково бути щасливим, Та ні..
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
