Я тут! Я ще чую цей гуркіт у скронях! Він мене прошиває в найтовщому місці, вилітає із горла хрипом! Під ногами весна, відморожена і захрипла.. Цього разу їй, щоб застрелитися, не знайшлося одного патрону, І вона недобитком вештається.. не ходи за нею.. навіть не рипайся... Я тут! Саме та бойова одиниця, що досі в строю, І сама ще не вивчила межі своїх можливостей.. Мене двічі вбивало, шматувало і лагодило в бою, Але зараз не це важливо.. Я тут! По мені протікають підземні, безводні ставки, В мені поклади солі на тисячу років розкопок, Наді мною вгорі ріжуть вітер сліпого повернення дикі качки, Вони повертаються у свої окопи! Я тут! За ногами береться.. ця глина гірка і масна.. Перемелено в ній, перетравлено крові і плоті.. Як поставити літери в слові «війна», утворивши «весна»? Я придумаю, як. Але це буде потім.. Я тут! Я не дихав сім років.. в легенях розріджений пил, Кам’яніє поволі, і робить мене трохи важчим.. Він – моя перепона. Щоб не скурвився, не відступив. І це, насправді, накраще! Я тут! Там, де треба! Із власної волі! Затятий, голодний і злий! Я вбиваю заради життя відчайдушно і чесно! Я залишуся поглядом в небі, руками в річках, а ногами в гарячій землі, Поки нечисть, що стала на землю мою, не пощезне!
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
