Ревуча тиша

Дивно...

Дивно.. Це все так дивно..
Тут дуже тихо..
Я невідривно
Дивлюся в очі..
Чому ти плачеш?
Тебе зурочили?
Ти зорі бачиш?
Їх повне небо, дивись, розсипано..
Мовчи. Не треба мене розпитувати,
Це все дрібниці, порожні звуки..
Твої зіниці.. Холодні руки..
Чола торкнися - воно гаряче.
Ти усміхнися.. А знову плачеш..
Це не поможе, я трохи інший,
Мене тривожить морозна тиша,
Мене дратує примарний спокій.
Я не жартую
Це, як судоку - 
Із чорних бляшок живий малюнок..
В зеленій фляжці солодкий трунок..
Це не поможе, я точно знаю,
Бо дуже схоже на біг по краю..
Мені б спинитсь, а не виходить..
Як не розбитись об мерзлу воду?
Як не зірватись зі всіх канатів?
Я не апостол, не розіп'ятий,
А тільки руки, бува, судомить.
Вдихнути глибше. Це просто втома,
Це просто розпач. І він минає.
Якщо придивишся - мене впізнаєш.
Я зовсім інший - це таки правда.
Але насправді, тепер я - справжній..

2019




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше