Частина 43

Ельміра спала майже весь день. Ляна вже встигла поїсти, організувати собі сукню (з отриманого відрізу тканини вийшла оригінальна версія сарі), виконати обіцяне відьмі та знудитися, а та все давила хропака. Але ось нарешті Ельміра прокинулася і… відгородилося магічною стіною. Ляна від обурення аж зашипіла. Нахаба! Вона тут сушить голову над її іміджем, а відьма навіть не в першу чергу згадала про неї!

Втім за деякий час Ельміра таки завітала до полонянки поцікавитися результатом «замовлення». Ляні довелося докласти значних зусиль, аби вдати невимушене позіхання та байдужість. Обурення, роздратування й одночасно бажання побачити втілення запропонованих ідей, то таки вибухонебезпечна суміш. Але втілення вийшли прекрасними. Cудячи з результату, за кожний ескіз, ця відьма має бути вдячна Ляні до кінця життя! Хто б ще професійно, зайнявся зовнішністю цієї породистої селючки? А Ляна вважала себе професіоналом, бо мала до того хист, закінчувала відповідні курси й ледве не полишилася працювати у тій сфері. Та місцеві чоловіки від таких змін попадають до ніг цієї відьми штабелями! Якщо, звичайно, поряд Ляна не стоятиме.

Варіантів нового стилю відьми дівчина придумала декілька. Першим був провокативний образ жінки-вамп, з зухвалою червоно-чорною сукнею, яскравим макіяжем та м’якими хвилями волосся. До цього додавалися криваво-червоні туфлі на шпильці та гарнітур з рубінами. Другим був образ амазонки у білій тонкій батистовій сорочці, вузьких шкіряних штанах, високих чоботах на шнурівці та широкому шкіряному поясі, який мав підкреслити тонку талію. До такого образу Ляна пропонувала зібрати волосся, що спадало каскадом, у елегантний напівхвіст та додати акуратний гарнітур з діамантами.

Ельміра приміряла ці два варіанти й, попри те, що відьма вдавала «легку зацікавленість», Ляна чітко бачила, що вони їй дуже сподобалися. Спостерігаючи за тим, як Ельміра крутиться перед дзеркалом, додаючи магією запропоновані деталі образу, Ляна поблажливо-діловито озвучувала корисні поради, бо ж мало просто красиво вдягнути якусь мавпу. Без вміння тим користуватися, вона так і полишиться мавпою. А за задумом Ляни, «образ» має працювати не лише перед дзеркалом.

—Вамп-образом краще не зловживай, а от амазонка тобі гарно пасує, підкреслює твою силу. Проте, не забувай, в першу чергу ти дівчинка. Подумай, що є у Клео, чого немає у тебе? — змовницьки підморгнула Ляна, пам’ятаючи, про що думала відьма, коли погоджувалася на угоду.

—Не знаю, — знизала плечима Ельміра, роздивляючись своє віддзеркалення. — Пустоголовості?

—То теж не зайва якість у спілкуванні з чоловіками. Але в першу чергу її козир — жіночність. М’яка, загадкова, манлива, тендітна, трохи таємнича. Ти маєш показати, що у тобі теж все це є. Тому, я думаю, твого Терна повинен зачепити ось цей варіант, — Ляна приклала до  стінки сфери листочок. Ельміра зацікавлено озирнулась та торкнувшись пальцем сфери, отримала проекцію ще одного варіанту. Отримала, задумливо подивилася й акуратно втілила у життя.

Тепер перед дзеркалом стояла струнка красуня у довгій блакитній сукні, стягнутій на талії широким поясом з етнічним орнаментом. Виріз-човник відкривав красиві плечі, а довжина сукні вдало підкреслювала витончені щиколотки. Стрункі ноги обплітали босоніжки в тон сукні, відкриваючи акуратні пальчики ніг, вкриті прозорим лаком. Темне розпущене волосся відьми розповсюджувало легкий аромат жасмину, а зліва від обличчя була заплетена акуратна маленька кіска з живою волошкою.

Відьма зробила пас рукою і приміщенням пронісся вітерець, а її очі змінили колір з темно-бурштинових на яскраво-блакитні. Тепер вони здавалися величезними й прекрасно доповнювали ледь вкриті рожевим перламутром губи, які вражали ніжністю та були чистою спокусою на аристократичному обличчі.

—Красиво, — задумливо видихнула Ельміра. — Такою була моя мати. Але це, точно не я.

—Чому ж? — задоволено посміхнулася Ляна. На її думку, втілення цього варіанту вийшло напрочуд вдалим, бо повністю змінювало відьму. — «Я» бувають різні, а жінкам властива непостійність. Мені здається це ідеальний романтичний образ, який тобі варто опанувати. Чоловіки мають почуватися поряд з жінкою сильними, навіть якщо насправді, то не так. Дурість, демонструвати їм, що можеш впоратися з усім сама. Нехай вдають лицарів, то їм корисно, а й тобі зайвий раз рук бруднити не доведеться.

Цієї миті у двері постукали. Ельміра поспіхом поставила сферу з Ляною на полицю та прикрила вазою. Ляна тихо вилаялася крізь зуби, проте вирішила не радувати відьму демонстрацією своїх емоцій. Натомість спробувала роздивитися візитера у невеличку щілину між стіною та вазою.

В гості до відьми завітав той самий блондин з чорною пов’язкою. Зблизька він був взагалі класичним уособленням мужності та краси. Ляна відігнала непристойні думки, ще раз пробіглася по фігурі гостя поглядом й заспокоїла себе тим, що це типовий зразок професійного альфонса чи стриптизера, який навряд чи має чим хизуватися, окрім спокусливої зовнішності та вмінь у ліжку.  Мабуть, останнім він відьму і зачепив.

—Все вже готове. Чекаємо тебе для чергової активації закляття… — почав гість і «завис» втупившись у жінку. — Ельміра? Ти…ем…незвично виглядаєш. Гарно.

—Дякую. Трішки відпочила, згадала розваги юності,  — посміхнулася відьма.

—Тобі пасує, — зітхнув чоловік, замріяно пробігшись по ній поглядом. — Знаєш, коли все це закінчиться… може  відвідаємо скельний берег разом? Давно ти не прикрашала собою ті краї…

—Гарна ідея. Обов’язково відвідаємо, — кивнула Ельміра з посмішкою.