-21-

   Ніч опустилася на Тар-Кайрос. Місто жило, але вже не так, як раніше, навіть із висоти Центрального Шпиля було видно, що столиця змінилася, частина транспортних магістралей досі залишалася вимкненою, у кількох районах мерехтіли аварійні маяки. На горизонті темніли понівечені вежі, які не встигли відновити після появи чорного стовпа.
   Місто вижило, але щось у ньому надломилося.
   Ерік Валлен стояв біля панорамного вікна свого кабінету. Руки були складені за спиною, обличчя залишалося спокійним, лише очі видавали втому.
   За останні дні він майже не спав: занадто багато подій, багато запитань і майже жодної відповіді.
   Позаду відчинилися двері. До кабінету увійшла молода жінка у формі парламентської служби безпеки.
- Пане голово...
- Доповідайте!
- Пошукові групи продовжують роботу в «Ноксарі».
- Результат?
- Незначний...
   Валлен повільно видихнув.
- Тобто ніякий...
- Так... - Жінка опустила погляд.
- Ми досі не знайшли ані доктора Ворса, ані Ревена...
   Кілька секунд у кабінеті панувала тиша.
- Залиште мене!
- Так, пане Голово.
   Двері зачинилися і лише тоді Ерік Валлен дозволив собі втому. Він опустився у крісло. Перед ним, на столі, лежала стара паперова папка. Це була рідкість для їхнього часу. Він відкрив її. Всередині було лише кілька пожовклих сторінок без підписів, без печаток, без дат. Документ, якого офіційно не існувало. На першій сторінці було написано лише одне речення: "Якщо ти читаєш це, значить четвертий цикл уже почався."
   Валлен заплющив очі. Колись він отримав ці записи від свого попередника - колишнього Голови Парламенту. Старий тоді сказав лише одну фразу.
"Ніколи не дозволяй людям дізнатися всю правду."
   Тоді Ерік вважав його божевільним. Тепер він вже не був таким упевненим. Він перегорнув сторінку. Там був список: перший цикл, другий цикл, третій цикл... І навпроти кожного лише одне слово.
ЗНИЩЕНО.
ЗНИЩЕНО.
ЗНИЩЕНО.
   Четвертий цикл залишався порожнім. Поки що...
   Валлен довго дивився на запис, потім закрив папку. Йому більше не потрібні були підказки. Він нарешті починав розуміти те, що намагався приховати Ворс.

   За годину у спеціальному залі Центрального Шпиля зібралися найвпливовіші люди планети - Міністри, командувачі армії, керівники наукових секторів, представники безпеки.
   Усі чекали, усі нервували...
   Коли Ерік Валлен увійшов до зали, розмови миттєво стихли. Він зайняв своє місце. Подивився на присутніх.
- Починаємо.
   На центральному екрані з'явилася карта планети. Десятки червоних позначок світилися по всій поверхні. Зал завмер.
- Що це? — тихо запитав один із міністрів.
- Аномалії.
- Ми вже бачили ці дані.
- Ви бачили, але не все! - Голос Валлена став жорсткішим. - Ви бачили лише частину. Він натиснув кнопку і кількість червоних позначок збільшилася втричі.
   По залі прокотився шум.
- Неможливо...
- Це всі сигнали, які прокинулися після зникнення Носія.
   Міністри переглядалися. Дехто з них зблід.
- Ви хочете сказати...
- Так...
   Валлен дивився прямо перед собою.
- Планета почала змінюватися.
- І що нам робити?
- Шукати джерело.
- Ревена?
- Ні!
   Ця відповідь здивувала навіть військових.
- Тоді кого?
   Валлен натиснув ще одну кнопку. На екрані з'явилося старе фото - молодий чоловік, темне волосся, спокійний погляд.
   У залі миттєво почалися перешіптування.
- Доктор Ворс...
- Неможливо...
- Він помер...
- Ні!
   Ерік Валлен підвівся.
- Від сьогодні це головна ціль усіх служб!
- Ви справді вважаєте, що він живий?
- Я не знаю! - І це була правда. Уперше за багато років він сказав правду. - Але я впевнений в іншому.
   Усі дивилися на нього.
- Доктор Сайлен Ворс досі керує подіями.
   Тиша стала майже відчутною.
- Навіть якщо його самого вже немає.

   Пізніше тієї ж ночі Валлен залишився один. Охорону він відіслав, помічників теж.
   У кабінеті горіло лише одне світло. На столі лежав старий комунікаційний термінал. Настільки старий, що його не було підключено до жодної сучасної мережі.
Ерік дивився на нього кілька хвилин, потім поклав руку на панель активації. Екран ожив. Пил здригнувся на корпусі. Система запустилася. На дисплеї з'явився напис:
ВВЕДІТЬ КОД ДОСТУПУ.
   Валлен мовчки набрав довгу послідовність символів.
   Термінал замислився, потім відповів:
ДОСТУП ДОЗВОЛЕНО.
   Перед ним відкрився останній прихований архів, той, про який не знав навіть Парламент, а лише Голова. Кожен новий Голова отримував його у спадок.
   На екрані було лише кілька папок. Одна з них називалася:
ПРОЄКТ "СПАДКОЄМЕЦЬ".
   Валлен завмер. Він ніколи раніше не відкривав її - колишній Голова категорично заборонив. Сказав лише:
"Якщо відкриєш цю папку раніше часу — можеш зруйнувати все."
   Ерік дивився на назву майже хвилину, в потім повільно натиснув. Файл відкрився. На екрані з'явився лише один рядок.
Я ЗНАВ, ЩО РАНО ЧИ ПІЗНО ТИ СЮДИ ПРИЙДЕШ, ЕРІК.
   Валлен різко завмер. По спині пробіг холод. Текст продовжив друкуватися сам.
ЯКЩО ТИ ЦЕ ЧИТАЄШ, ТО РЕВЕН УЖЕ ПРОКИНУВСЯ.
   Ерік відчув, як серце прискорилося. Пальці стиснули край столу, але наступний рядок змусив його забути про дихання.
І ЛІАРА КЛАЙН ТЕЖ.
   Уперше за багато років Ерік Валлен по-справжньому злякався, бо це означало лише одне: Сайлен Ворс знав майбутнє набагато краще, ніж будь-хто міг собі уявити...