Кінець

   Два тижні пролетіли дуже швидко. Ми полетіли у Вроцлав, як і запланували, зустрілися з Мішою, зайшли до нашої квартири, у місце де все розпочиналося. Наступного дня, сіли в машину. Як і раніше, за кермом був Ваня, і поїхали до Аліси. Ян організував автобус з України в Чехію. А Ваня допоміг з перельотом в Іспанію. Весілля пройшло на найвищому рівні. Церемонія була біля океану, жива музика і квіти, красивий ресторан, і неймовірні наречені. Я навіть розплакалась декілька разів, коли дивилася на них. Ми з Ваньою були свідками на весіллі. Я дуже щаслива за моїх любих друзів, це кохання незрівнянне.

5 років по тому

- Каріна, сонце тримайся, я з тобою.

- Ммм, як боляче.

- Швидка вже їде, потерпи зайчик, обоє потерпіть.

- Я вже не можу.

- Оо, швидка вже тут.

- Доброго для, - сказав лікар з бригади,- як давно розпочалися перейми.

- 30 хв вже.

- Це ваша перша дитина?

- Так.

- Тоді не хвилюйтеся, в автомобілі не народите.

- Хах, дякую і на тому.

- Ваш чоловік їде з нами?

- Так, він буде присутній на пологах.

- Тоді беріть всі документи, справи і аналізи, і їдемо народжувати.

- Ваня, подзвони мамі, бо вона буде хвилюватися, якщо не зможе додзвонитися.

- Добре, ти за те не хвилюйся. Я все зроблю.

   Пологи йшли довго, але я відчувала ту підтримку з боку, і від цього мені було на багато краще.

- Ну все, я вас вітаю, хлопчик.

Це було неймовірне відчуття, полегшення і щастя, тепер я мама, і тримаю на руках свого сина, а біля мене, найкращий у світі чоловік, якого я безмежно кохаю.

Через декілька годин я подзвонила до Аліси, сказала, що може приїжджати до похресника. Ми посміялися, бо я завжди казала, що я перша стану хресною, але, сталося зовсім по іншому. Хоча Аліса зараз теж вагітна, але лише на перших місяцях.

  Ось таке воно життя, хто б міг подумати, що звичайні друзі, стануть щасливою сім'єю.

PS: а від себе скажу, кохайте, і будьте кохані, це неймовірне відчуття, яке на крилах, підносить до сьомого неба.