2.5

У світлій кімнаті біля вікна якої росли чорні троянди, сиділа сама богиня життя Нель, юна інкарнація її сестри, і першожрець Ріко.

Більше нікого на цю розмову не пустили.

 – Що сталося? – запитала Нель дивлячись на Катю. У відповідь та лише знизала плечима. - Хоча так, кого я питаю. Адже ти нічого не пам'ятаєш.

 - І як мені згадати? - Говорили вони на хелтарі, бо української Нель не знала взагалі, а Катя ще не знала жодної мови Пангеї. Для Нель хелтар не був рідною мовою, до того ж, мова богині смерті має такі конструкції, яких немає більше в жодній мові відомих світів. Тому богиня життя ретельно підбирала кожне слово, через що здавалося, ніби воно ретельно продумує кожну свою відповідь.

 - Перед своєю смертю ти вийшла заміж за смертного. Це все, що я знаю про твої останні дні. Навіщо ти це зробила? Як ти сама мені сказала - ця людина полонила твоє серце. Тоді я прийняла це за чергову твою забаганку. Ти завжди була непосидою, і навіть одного світу тобі виявилося замало. Твоя діяльна натура постійно штовхала тебе відкривати нові і нові світи, вивчати їх, і навіть брати під протекторат свого храму. А тут раптово ти зустрічаєш смертного, і закохуєшся в нього, як дівчисько. А через два дні після весілля ти зникаєш, Молодша, залишивши молодого чоловіка та всі світи.

 - Молодша? - перепитала Катя?

 - Так. Ти проявилася в світі останньою з богів, що нині живуть. До того ж, ти і справді моя рідна сестра близнюк, і молодша за мене на три хвилини.

 – Як це?

 - Звідки беруться Боги? – Це питання Нель задала Ріко.

 - З якогось місця, яке називається Колискою...

 - Правильно. Ось тільки звідки вони беруться в Колисці? Звичайно, ви не знаєте. Вони беруться зі світів живих. Одного разу, повернувшись із якогось зовнішнього світу, Хель принесла звідти дивне слівце: “Еволюція”. Вона намагалася пояснити його точне значення, але я так і не зрозуміла цього. Однак того, що я зрозуміла, достатньо, щоб збагнути, що в цьому питанні кращого слова і не знайти. Еволюція. Все у світі має свій дух, чи це камінь, річка, рослина, тварина чи людина, і навіть вся планета. Все має свій несвідомий дух. Рано чи пізно у духа з'являється свідомість. Він стає душею. І тоді у світі з'являється новонароджена душа, і як наслідок новий розумний. Мине ще не одне життя, перш ніж душа навчиться бути творцем. Навчиться бути богом. З іншого боку — достатньо лише одного життя, щоб занапастити душу, відправивши її навіки у потойбіччя одного з незліченної кількості світів. І все ж, одна душа із сотень трильйонів подібних до неї, набуває необхідного досвіду. Така душа у своїй останній інкарнації не може чинити зло. Не може руйнувати. Усі її дії спрямовані на творіння... саме такі душі здатні потрапити до колиски, а прокинувшись стають богами. Нам із Хель пощастило двічі, що ми обидві змогли потрапити в колиску, і в тому, що ми проявилися в одному світі. Простий збіг, чи це був задум якоїсь сутності, яка знаходиться навіть за межею розуміння богів? Я не знаю. А чи можливо це проста закономірність? Не має значення. Головне ви зрозуміли. Я і ти, Хель, рідні сестри. Ми народилися від однієї матері та від одного батька. Ми близнюки, і прожили своє життя так, що це дозволило нам потрапити в колиску, а потім проявитися в цьому світі.

- Стривайте, ви казали, що Хель перед своїм зникненням вийшла заміж? – Здивовано запитав Ріко. – Хіба таке буває?

 - Невідомі шляхи господні, чи тобі не знати, - відповіла першожрецю Нель, - а коли маєш справу з моєю сестрою чекати можна чого завгодно. Я навіть не здивуюся, якщо виявиться, що вона сама спланувала всю цю інтригу, аж до своєї смерті, щоб досягти якогось, відомого тільки їй результату.

 - Якого результату? – запитала Катя.

 - Звідки мені знати? Може це знадобилося щоб урятувати якийсь зі світів. Може, щоб перемогти некроманта, який оселився в Сіанських горах. А може просто некромант зумів викликати з потойбіччя когось, хто виявився не по-зубам навіть Хель.

 - Некроманта? Хіба вони є на Пангеї? – здивовано запитав Ріко.

 - Не знаю, але не за довго до зникнення Хель говорила про одного. І навіть більше того, вона зустрічалася з викликаною тварюкою. Ви чули історію про Полум'я Західного Сонця? – Ріко негативно кивнув. - Близько п'яти тисяч років тому на Пангеї з'явився мечник, якому не було рівних, воїн, який лякав цілі армії, лідер, перед яким схиляли коліна королі. Звали його Рал-а-Лаорон. Він був великим, і люди говорили, що він обранець богів та їх улюбленець, що він об'єднає світ, і це стане початком нової доби у житті Пангеї. Щоправда, за великими діяннями крилося гнилий нутро. Все прояснилося тоді, коли король однієї маленької але гордої країни Аренія, відмовився визнати у героя рівного собі й рівного богу Арею, якому поклонялися в Аренії. Не стерпівши образи, Рал знищив Аренію. Він та його поплічники вбили всіх мешканців цілої країни. Не пощадили нікого, навіть немовлят. Після цього Рал проголосив себе королем, а себе назвав Полум'ям Західного Сонця. З цього моменту почалася війна, яка хоч і тривала всього трохи більше року, спалила у своєму вогні майже всю Пангею. Полум'я Західного Сонця стало кошмаром всіх жителів світу, які не приєдналися до нього. Адже варто було Ралу звернути свою увагу на будь-яку державу, і ця держава була приречена. Не допомагало навіть заступництво богів. Навіть воїни Арея, які, вперше і востаннє за всю історію не брали жодного мідяка за свої послуги, не могли допомогти приреченим державам. Дуже велика була духовна сила істоти, яка ще за життя перетворилася на чудовисько потойбіччя. Дуже могутня була його армія, тоді як воїни Арея були змушені розділити свої ряди, щоб охопити всі держави, на які могло бути завдано наступного удару Ралом. Мої жреці не воїни, вони цілителі і не вміють тримати меч, хоч і здатні постояти за себе у вуличній чи кабацькій бійці, на війні вони не мають шансів. Жреці Атора та Борея ведуть настільки відчужене від світу життя, що їх, напевно, не вижене зі своїх таємних сховищ навіть кінець світу. Вся надія була на жреців Локка, але у найвідповідальніший момент вони зрадили всіх, прийнявши пропозицію Рала, і віддавши у його владу всі південні території Пангеї. Після цього погляд чудовиська звернувся на Мертву Долину, державу, де знаходиться храм Хель.