1.10

Машина Леоніда зупинилася біля парку на околиці міста. Таксі, яке вони переслідували, висадило пасажирів і поїхало назад у центр. Зупиняти його вони не стали, але під'їхавши до парку, Аня побачила, як троє чоловіків, один з яких був священиком, і її сестра увійшли до церкви.

Але, навіть тієї хвилини, що знадобилася Ані та Леоніду, щоб добігти до церкви, вистачило викрадачам, щоб сховатися. Усе, що встигла побачити дівчина, це силует сестри, який зникає в повітрі. Усе це виглядало настільки нереально, що Аня навіть протерла очі.

Леонід вимовив щось невідомою дівчині мовою, і судячи з того, як він почервонів, подивившись на неї, ці слова були далеко не з цензурного лексикону.

- Вибач, - відповів Леонід, - схоже, слуги смерті випередили нас.

- Слуги смерті?

Юнак подивився в очі дівчини.

- Ань, я зараз тобі дещо розповім, а ти вже потім сама вирішиш, що робити. Тільки прошу тебе, не перебивай мене. І не записуй у божевільні, доки я не закінчу свою розповідь.

Дівчина кивнула, і Леонід почав:

- Почну з того, що моє справжнє ім'я Лідар. Здавна моїм світом правили боги. Шість богів і їхні служителі. Шість істот, які мають силу, щоб зробити життя світу якщо й не ідеальним, то, принаймні, чудовим, але замість цього, марнують свої сили та своє існування в нескінченних сварках між собою, та потішаються над дурними людцями, які моляться їм. Шість істот, що мають надприродні сили і вважають себе справжніми силами світу. Шестеро дітей, яким як іграшку дали цілий світ. Їхні імена прості: Нель - життя, Хель - смерть, Борей - вітер, Арей - війна, Атор - знання і Локк - обман. Той піп, до якого привели твою сестру, насправді жрець Хель, і вони повели її в мій світ.

Ганна довго мовчала, осмислюючи сказане хлопцем, і не могла повірити в те, що чує.

- Але навіщо їм моя сестра?

- Вона твоя сестра, не моя. Тобі краще знати, чи не відбувалося з нею останнім часом щось дивне?..

- У тому й уся біда, що відбувалося.

- І що саме? Ти вибач, але мені потрібно знати, інакше не зможу тобі допомогти.

- Ти чув про те, що сталося з сином нашого обласного судді?

- Та хто ж не чув цієї історії. Про неї навіть у новинах розповідали.

- Це була Катя. Це вона зробила таке з тим мажором, який убив нашу матір, і ще близько десяти людей.

Лідар розмірковував не довго:

- Тепер багато що стає на свої місця. Вона володіє силою смерті. З неї хочуть зробити жрицю смерті. - Від почутого страх заволодів свідомістю Ані, а бурхлива фантазія, разом із картинами нещодавно прочитаних фентезійних книжок, намалювали в її голові образ її сестри, одягненої у все чорне, з кривим, закривавленим ножем у руці, що вирізає серце на вівтарі в нещасної жертви.

- Я не можу допустити цього. Ти допоможеш мені повернути сестру?

- Звичайно, і навіть більше. Я можу відвести тебе до того, хто справді допоможе тобі. П'ятнадцять років тому в нашому світі з'явився Учитель. Він кинув виклик богам і навіть переміг одну з них. Десять років тому він переміг не кого-небудь, а саму Хель. Відтоді ніхто з нашого світу не зміг стати її жрецем. Ось вони, мабуть, і почали пошук жреців в інших світах. Думаю, Учитель допоможе тобі, але й від тебе він вимагатиме відповідну плату.

- Плату?

- Не бійся, йому не потрібні гроші. Та й твоя душа теж. Платою буде всього лише служіння.

- Служіння?

- Так, кожен, кому допоміг учитель, зобов'язується служити йому деякий час.

- А ти?

- І я теж. Три роки тому я впав зі скелі. Служителі Нель відмовилися лікувати мене, хоч і давали обітницю допомагати всім, у міру своїх сил. Але Учитель врятував мене. Відтоді я служу йому.

- І скільки триватиме твоє служіння?

- Поки я сам не вважатиму, що мій борг сплачено.

- А мені? Скільки доведеться служити мені?

- Гадаю, про це тобі краще поговорити з учителем самій. - Лідар пішов до виходу з церкви. У дверях зупинився, подивився на дівчину, яка не зрушила з місця. - Ти йдеш?

- Так. - Тихо відповіла Аня, і пішла слідом за хлопцем.