Ретрит

Ретрит

Всіма забутий світ лежить у забутті. Він пережив планетарну війну громадську, що привела народ його до прірви самогубства. Кінець їхнього життя був прорублений до тьми зброєю масового знищення. Припинили співати пісні про мир та щастя, обірвалися розвиток культурний, науковий, традиційний. Позабули привиди світу того про нескінченний простір космічний, в який колись тягнули думки вони. Настала тиша на планеті, замовкли всі. Навіки…

 

2153 рік від Оволодіння простором. Дев’ятий місяць. 27 день.  

- Коли ж нарешті вирішимося ми з точним формулюванням “людяності”? Чи існує взагалі ця “людяність”? Сьогодні на нараді директорів голова відділу “PacificRim” назвала нашу структуру… Виродками нелюдяними ”. Мене, Амартерія Вікторіона, назвали виродком, що не знає меж людяності. Мені присудили всі злочини асоціальних терористичних інститутів, які тільки могло уявити людство. А все через що? Бо наш відділ приносить прибуток корпорації виключно розробкою засобів, направлених на знищення всього живого у Чумацькому шляху. Звісно, свої висловлювання у цілях психологічної та моральної безпеки я вирішив притримати при собі, але це ніяк не означає, що на мені не лишилося сліду від її слів. Чому саме ми стали ціллю для дискутування на тему людяності? Чому саме наш відділ, що створений був для розробки засобів захисту від інопланетних загарбників? Я не дочекаюся відповіді, нажаль, ні від себе, ні від суспільства. Одному я однозначно можу радіти: керівництво задоволено напрацюванням мого відділу, а отже у мене лишилося матеріальне джерело для досягнення життєвих цілей.

- У пошуках скарбів для створення зброї ми прилетіли у віддалений куток галактики. Я завжди знав, що у інших космічних видів (особливо вимерлих) є можливість надихнутися неймовірними технологічними здобутками. Так от ми прилетіли на планету RW-317350-c. Точніше, ми навідалися до першого супутника планети, бо на ній відшукали потужне електромагнітне випромінювання, а також цілий могильник біологічних космічних кораблів. Робота тільки починається, але ми вже відшукали на кораблях цінний ресурс у вигляді древніх плазменних гармат. Відчуваю, що на Картахенському фронті наші суперники дуже здивуються, коли їхні енергетичні поля будуть знищені в лічені секунди.

- На сорок третій день досліджень я дізнався про неприємні новини нашої наукової кампанії. Корпорація була зацікавлена у колонізації RW-317350-c, так як на ній умови відповідають всім необхідним рівням стандартів, а найбільшим бонусом виявилися інфраструктура вимерлої цивілізації та відкритий доступ до будівельних матеріалів. Через тридцять днів неприємне відчуття від сусідства з фермерами та шахтарями принесло мені здивування. Їхня розвідка по пошукам цінних ресурсів наштовхнулася на підземні комплекси, де виявилися живі представники раси, що проживала на планеті. Комахоподібні створіння перебували у гібернації. Тепер у нас є додатковий матеріал…

 

 

Морок. Тьма. Пітьма. Вічність. Нескінченність. Пустота.

Пам’ятаю вічну боротьбу за справедливість рівності народу, який підконтрольний владі. Пам’ятаю вічну боротьбу між державами за ідеальність ідейного мотивування менталітету. Пам’ятаю, як обрана мною була сторона конфлікту та шлях боротьби. Був за народ я, за справедливість серед пригнічених. Був за народ я схоплений, засуджений та відправлений на віки вічні у пітьму.

Загнаний. Морок. Засуджений. Тьма. Зраджений. Пітьма. Забутий. Вічність. Сон. Нескінченність. Самотність. Пустота.

Стазис мав тривати вічність не одну. Глибоко під землею полоненим лишався я під містом великого горя та беззаконня. Моя в’язниця повільно трансформувалася у приміщення духовного тиску. Моєї камери метаморфоза почалася від осудження суспільством до власного забуття. Я був забутий, зачинений у пітьмі. Забутий всіма, навіть друзями, родиною, близькими. Вороги знищили моє ім’я, життя, гідності позбавили. Я був покинутий на вічний сон у камері гниття.

Стазис. Морок. Страждання. Тьма. Полон. Пітьма. Знищений. Вічність. Ніхто. Нескінченність. Ніщо. Пустота.

 

У час, коли війна ще набирала обертів, прийняли вільні у ряди свої героя і лідера, що готовий був пожертвувати собою заради стовпів правосуддя та свободи. Він привів їх до воріт перемоги, але в останню мить, у вирішальну мить, в бою був взятий у полон він та засуджений на вічне ув’язнення у Пустотних землях забуття. Камера повинна була стиснути його душу і свідомість та перетворити їх у витік пустоти, пригнічення. Закутий у стазис, придушений словами проклять на різних мовах, відправився у нескінченне мандрування по глибинам розуму герой народний. Навіки…

 

2153 рік від Оволодіння простором. Дванадцятий місяць. 18 день.

- У мене виникла неймовірно потенціальна ідея по розвитку військової справи нашої держави! Окрім плазмових гармат я зміг вигадати нову тактику ведення планетарного наземного бою. Ці комахоподібні просто неймовірні створіння у багатьох планах, особливо у фізіологічних. Лишилося тільки відшукати склеп з живими представниками. У тих місцях, що відзначали колоністи, ми наштовхувалися на сухі тіла, камери гібернації котрих були виведені з ладу.

- Тринадцятий день від початку розкопок у найбільшому з міст (Артпанумах) на RW-317350-c. Ми наштовхнулися під комплексом стовпів на одиночну гробницю, де відшукали найцінніше на планеті – живого представника комах, що перебував у гібернації. Поки триває момент вивчення камери та її інтер’єру науковим персоналом, я особисто вирішив спуститися на глибину двох тисяч сорока чотирьох метрів та навідатися до нашого товариша.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше