Глава 1

Конкурсне оповідання

- Вони, що знущаються?! Скільки можна вже? Ми їм, що - шлюбне агентство? - розлючено вимовляє Ельза Вейронокс - начальник кадрів Служби міжпортальної розвідки (СМР) та відьма у 10 поколінні.
В принципі, таку її реакцію цілком можна зрозуміти, адже за рік моєї служби у відділі кадрів СМР- це вже четверта спроба провести відбір наречених для молодшої доньки панівного дракона Мірака Нревіва. Хоча насправді пошук наречених - це, м'яко кажучи, не зовсім наша справа. Основними завданнями Служби міжпортальної розвідки являється: пошук шпигунів, збір інформації, комунікація з представниками спецслужби в різних світах задля забезпечення миру та безпеки.
Але ми (відділ кадрів), дійсно, для попередніх відборів наречених підбирали багацько кандидатур для принцеси Реміде, хоча це і не наш профіль, бо як відмовиш панівному драконові? Проте вона абсолютно всіх забракувала.

Саме тому Ельза Вейронокс так сильно обурюється тому факту, що на нас знову вішають місію (схоже за все нездійсненну) - знайти чоловіка принцесі драконів.
- То що, кидатимете монетку, хто з вас цим займеться? - спустивши окуляри котячої форми на ніс, питає керівник кадрів, дивлячись то на мене, то на мою колегу агентку "Сяйв" (від слова "Сяйво", своє агентурне ім'я вона отримала завдяки своєму волоссю, що сяє наче місяць).
- Не треба. Я сам займусь цим, - відповідаю я.
- От і добре. Зустрінемось на відборі у світі драконів. Цьоро разу знайди таких, щоб вона не встояла! - говорить начальниця кадрів та залишає кабінет.
- Дякую тобі! - промовляє моя колега та сусідка по кабінету.
- Не має за що, - відповідаю я їй, підморгуючи одним оком.
Зробив я це не тому, що дуже хочу займатись пошуком наречених для вибагливої принцеси, а, тому що в агентки "Сяйв" занадто ревнивий чоловік і він не дуже зрадів би відрядженню дружини у світ драконів. Тим паче, що для мене це, схоже, буде останнім спецзавданням, яке я виконаю як агент Служби міжпортальної розвідки. Через тиждень добігає кінця термін контракту, який я підписав з СМР. Завербувала мене все та сама Ельза Вейронокс, а допомогла їй, до речі, моя сусідка - агент Сяйв. Завербували вони мене дуже банально під час оформлення кредиту, який я взяв на себе для того, щоб відкрити свій маленький ресторанчик. А далі все за стандартною схемою: під час відрядження в іншому місті прокидаєшся серед ночі в готельному номері й через дзеркало-портал потрапляєш до Головної
контори СМР, де проходиш співбесіду з Головою розвідки, отримуєш агентурне ім'я, і все - ти вже агент Служби міжпортальної розвідки. Ось так я став співробітником відділу кадрів СМР і тепер допомагаю Ельзі Вейронокс вербувати інших людей, підсовуючи їм на підпис (після того, як вони пройдуть спеціальне усне тестування) контракт на проходження служби в СМР.

До речі я отримав агентурне ім'я - "Рестор" (скорочено від "Ресторатор" - власник ресторану), а в якості винагороди за проходження служби в міжпортальній спецслужбі, мій кредит буде повністю погашено і я стану повноправним власником ресторану. Чим, мабуть, дуже здивую свого батька, який наполягав на тому, аби я, як і він, зайнявся адвокатською діяльністю. З цього приводу у нас відбувались постійні суперечки, аж поки я не почав жити окремо від батьків і не зайнявся своєю улюбленою справою.

Ну що ж, до роботи! Щоб знайти гідного чоловіка вибагливій драконесі, я відправився на щорічні змагання драконів в Долину Крайтон. В цих змаганнях дракони виборюють першість в номінаціях: "найшвидший", "найсильніший" та "найталановитіший". Знаю, що мої "попередники" обирали для принцеси кандидатури з перших двох номінацій, тож я вирішив спробувати третю групу. Я ретельно відбирав драконів лише з унікальними здібностями, серед моїх кандидатів опинились: водний дракон, який може перетворювати воду на лід, сніг чи пару; лісовий дракон, що створює унікальні ландшафти (такий собі дракон-ландшафтний дизайнер); дракон-архітектор, що створює справжні замки в скелях гір та інші. Загалом я підібрав десяток кандидатів, кожен з яких є єдиним у своєму роді. Вони, до речі, з великим ентузіазмом сприйняли мою пропозицію взяти участь у відборі наречених для молодшої принцеси панівної династії драконів. Насправді в усіх магічних світах бути учасником у відборі наречених - це велика честь.

Коли ми разом з потенційними нареченими прибули до замку панівної династії драконів Нревів, там на нас вже чекала Ельза Вейронокс. Перед тим, як представляти драконів принцесі Реміде, відьма сама познайомилась з кожним із кандидатів і зрештою схвалила кожного з них. Тепер настала черга обирати смій принцесі...

Усіх нас було запрошено до церемоніальної зали, де на потенційних наречених чекала прицеса Реміде Нревів. Ми з Ельзою Вейронокс спостерігали за тим, як підібрані мною кандидати намагаються справити враження на молоду драконесу. І їх можна зрозуміти, адже, окрім того, що вона представниця панівної династії, вона ще й дуже приваблива дівчина. За статурою Реміде мініатюрна та витончена. Вона має темне хвилясте волосся, що сягає аж до її попереку. Але те, що робить її особливою - це її очі, адже вони в неї неповторного аметистового кольору.

Перша частина відбору добігає свого кінця. Останній кандидат продемонстрував своє вміння приборкувати водну стихію: спочатку він посеред зали випустив фонтан, який змінював форму, перетворюючись то в лебедя, то в корабель, то у водоспад, а коли він прийняв форму дельфіна, водяний дракон заморозив його, утворивши льодову статую. Принцеса Реміде стримано аплодувала кожному потенційному нареченому. В завершенні програми розпорядник запропонував обрати п'ятьох кандидатів, які продовжать подальшу боротьбу за її руку. Що мене здивувало - це те, що чотирьох принцеса визначила одразу (наче не замислюючись), а от над вибором п'ятого вона задумалась і чомусь в цей момент зацікавлено роздивлялась мене.