VII

Протягом усієї експедиції, географію якої ми знаємо цілком детально, Геродот справно надсилав Лампону шифровані донесення. У них фігурували обʼєкти титанічної природи і форми, які він виявляв у тих самих місцях, де, за словами знавців хвиль і гіпербол, «все починалося не з міфу, а відразу з каменю». Галерея півплетронових стовпів уздовж дороги, прямої, як тінь гномона опівдні. Куля, діаметром з чотири триреми на дні занедбаної гавані. Гірська печера циліндричної форми і завдовжки дві стадії… Усього десять споруд, не рахуючи двох, випадково зустрінутих нашим істориком раніше.

Перші звіти були докладні. Багатослівні, навіть із нальотом надлишкового захоплення — наче Геродот сам шукав у громіздких формах одкровення, яке межує з релігійним. Старанні виписки, схеми сумнівів, гіпотези на тему «якщо поєднати це з картою зоряного неба і налити на голову козла…» Він аналізував розташування плит, гру світла, ймовірні маршрути жрецьких маніфестацій і навіть дієтичні вподобання гіпотетичних будівельників.

Але к восьмому егрегору стиль вичерпався, а к десятому — зовсім стиснувся до двох рядків, ніби текст почав соромитися сам себе. Ні, гедоезія та геометрія були, як і раніше, точні й обʼємні: команда Геродота продовжувала виконувати свій обовʼязок, у повній відповідності зі службовою інструкцією і платіжною відомістю. Але зникли метафори, випарувалися порівняння, обсипався пафос. Каміння залишалось, а слова — ні.

(З нашої точки зору — явний прогрес. Афіняни, як відомо, могли перетворити навіть податковий розрахунок на гекзаметр, а коли справа стосувалася старожитностей — писали так, наче самі укладали це каміння, тримаючи в зубах космічний план.)

Лампон із занепокоєнням стежив за зміною духу послань. Він навіть організував серію консиліумів для порівняльного аналізу перших і останніх епістул Геродота у вигляді, спотвореному достатньо, щоб учені мужі думали, що мають справу зі звичними для них теоретичними нагромадженнями. Деякі дослідники афінської школи — особливо ті, хто вбачав за кожним чихом космосу послання Олімпу — списували все на втому. Мовляв, довгий маршрут, варварська кухня, недосвідчені в еллінській хтивості жінки. Але Лампона зʼїдало зовсім інше припущення: воскреситель руїн не втомився. Він розібрався.