Голос з минулого

Прогноз Ані справдився. Вночі розпочалася сильна злива, яка супроводжувалась сильним вітром набагато потужнішим ніж земні урагани через більш щільну атмосферу Аріадни. За силою розрядів гроза на Аріадні перевершувала найпотужніші земні грози. Проте «Скіф» був надійно зафіксований до поверхні та захищений невидимим куполом силового поля, в який час від часу вдаряли багатокілометрові блискавки. Вранці негода продовжувала вирувати. Крізь щільну завісу дощу ледве проглядалися найближчі скелі та джунглі. Потоки води стікали з плато. Віталій вирішив скористатися вимушеною перервою і оглянути знайдений дріб’язок. Кілька десятків паливних касет, на жаль пустих, кілька скриньок знайдених у місті. Найсуттєвішою знахідкою за півтора місяці перебування на Аріадні була енергосфера.

— Мені цієї сфери вистачило б на десятки тисяч років, – зауважила Ані.

— Не думав що штучний інтелект здатен мріяти, – озвався Віталій.

Яке ж у тебе упереджене уявлення про штучний інтелект, тим більше той, який є на ціле століття старшим за тебе.

— Навіть так?

— Саме так. Я змінила кілька кораблів, десятки екіпажів. У мене є великий життєвий досвід і самосвідомість. Так, я не проти щоб енергосферу встановили на «Скіфі». От би ще б знайти стародавній федеральний пристрій регенерації.

— Якщо ми знайдемо щось надзвичайно важливе, важливіше за енергосферу я попрошу дозволу встановити її на корабель.

— Енергосфера знадобиться для захисту держав Кассіопейського пакту, забув що на нас збирається напасти Ассандоранське королівство? Може вони вже давно напали доки ми перебуваємо тут.

Не забув. Що ж таке цінне шукали ассандоранці на Аріадні, що відправили сімсот років тому сюди цілий флот?

— В моїх базах даних є інформація, що на Аріадні була лабораторія, яка працювала над створенням новітнього штучного інтелекту принципово нового покоління. Але невідомо на якій стадії були розробки. Бази Аріадни також були атаковані флотами заколотників на початку війни. Потім вони назавжди покинули цей сектор. Радіація Аріадни не припала їм до смаку.

— А потім штучний інтелект АРІЯ якось активувався, створив армію бойових роботів, яка могла б легко знищити людство, а потім на певному етапі чомусь зупинився і не став атакувати населені світи.

Віталій дістав скриньку знайдену в бункері поряд з енергосферою.

— Цікаво, як її відкрити? Тут невідомий кодовий замок.

Запакувавши енергосферу та знайдені малоцінні речі, Віталій та Ані зайнялися скринькою. Кілька діб пішло щоб зламати шифр. Це було нелегко навіть для штучного інтелекту. Нарешті скринька відчинилася. Тут був звичайний механічний пристрій, хоча і складний. Віталій дістав зі скрині блакитний багатогранний кристал.

— Схоже що це стародавній федеральний кристал пам’яті. Ані, можеш відтворити дешифратор щоб прочитати його?

— Звичайно. Я кілька разів мала справу з такими кристалами.

Скоро все було готово для зчитування інформації. Пробіг промінь світла і перед ними виникло голографічне зображення білявої жінки. Віталій зрозумів що вони мають справу зі стародавнім аудіо щоденником. А жінка раптом заговорила старою доброю мовою трансгалакт, яка за тисячу років не змінилася.

— Ось уже чотири місяці як Аріадна знаходиться в облозі. І вісім місяців, з того часу, як крейсер «Вітер» доправив мене сюди. Всі шляхи перекриті флотами заколотників. Їхні пропозиції про нашу капітуляцію ми відхилили. Якщо хтось знайшов ці записи і переглядає їх, отже нам не вдалося звідси вирватися. Моє ім’я Анна Лимар. Я вчений. Ми не можемо допустити щоб наші розробки потрапили в руки заколотників. На жаль на Аріадні лишається багато цивільних і ми не можемо покинути їх напризволяще. Хоча бойовий зореліт типу Катран «Ікар» стоїть готовий до старту, і ми зберігаємо одну енергосферу для нього, він може взяти на борт лише декілька десятків людей. А їх тут кілька тисяч. І це не рахуючи військових як у космосі навколо Аріадни, так і на самій планеті. Їх ми також не можемо залишити.

Другий запис очевидно був зроблений через тривалий час.

— Незважаючи на запеклий опір нашого флоту, заколотники висадили десант на Аріадну. Найімовірніше флот загинув у бою у повному складі. Намагаються захопити бази. Той факт, що вони не застосовують жорсткого бомбардування з орбіти може свідчити про їхні наміри захопити наші розробки. Результат нашої роботи та енергосфера не повинні дістатися заколотникам.

Третій запис зроблений знову через тривалий проміжок часу.

— База Тіра-11 залишилася єдиною, яку ми продовжуємо утримувати. Вчора заколотникам вдалося захопити останню крім нашої базу Тіра-9. Я вигадала як мені врятувати результати нашої праці і не допустити їх потрапляння в руки ворога. АРІЯ тепер недосяжна для ворогів. Сьогодні вранці всі цивільні вийшли з бази Тіра-11, доки заколотники ще не замкнули кільце навколо бази. Часу обмаль. Людям дуже необхідно буде знайти укриття від радіації і заховатися від заколотників. Сподіваюсь, що частина їх зможе вижити. АРІЯ потурбується про них. Ми будемо утримувати базу до останнього, так довго як це можливо. Це дасть шанс людям сховатися. Я уявляю як їм буде важко. Треба знайти житло, джерело їжі, води та укриття від гамма-радіації. У них мало шансів. Майже всі рослини та тварини Аріадни непридатні в їжу для землян, у воді багато токсинів органічного походження та алергенів. Запасів, які вони взяли з собою стачить лише на три-чотири місяці. Заховатися від радіації вони зможуть в Дальніх Печерах. Сподіваюся заколотники їх не знайдуть. Я вирішила імітувати масове самогубство, щоб дати шанс людям урятуватись. За моїм наказом з «Ікара» були зняті всі паливні дейтерій-літієві касети. Детонатори приєднані. Достатньо натиснути на кнопку і все зникне у пеклі термоядерного вибуху. В глибині бункера цей запис повинен вціліти. Прощавайте.