Реприза
Понеділок, вечір
Вечірній дощ, що падає на підземну парковку, віддзеркалюється у блиску мокрого асфальту. Я сиджу у своєму автомобілі, в твоїй поношеній сорочці, яку викинути не наважуюсь. Відчуття холодної порожнечі обгортає мене, коли я натискаю на педаль газу, наче намагаючись втекти від всього, що тримає мене тут. Я їду, але куди саме — не знаю. Головне — рухатися вперед, подалі від всього, що розриває мене зсередини.
Я згадую про своє багатство і успіх, які здавалося б мали б дати мені щастя і задоволення. Але що вони означають, якщо всередині мене тільки пустота? Я можу дозволити собі все, що завгодно: мати розкішні речі, подорожувати, бути успішною в суспільстві. Але чим більше я досягаю, тим менш значущим усе це здається. Воно просто показник того, що я змогла досягти чогось зовні, але всередині мене зростає лише невдоволення і сум.
Зараз, під час нічної тиші, я намагаюся знайти спокій у цьому хаосі. Побудь зі мною хоч кілька хвилин, і дай мені шанс знову знайти частинку надії перед тим, як зануритися у сон.
#1169 в Жіночий роман
#4550 в Любовні романи
#1021 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 24.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
