Свідомість Грея розчинилася у світлі. Він більше не відчував падіння, лише м’яку прохолоду хмар, що огортали його тіло. Перед ним постала велична постать — богиня, сяюча, мов саме небо. Її очі світилися співчуттям і силою.
— Ти помер зарано, — промовила вона голосом, що лунав водночас ніжно й грізно. — Твоє життя ще не мало закінчитися. Я дарую тобі шанс почати знову — у світі меча та магії.
Грей стояв приголомшений, не вірячи власним вухам. Богиня простягнула перед ним книгу, сторінки якої сяяли золотим світлом.
— Обери, ким ти станеш, — сказала вона. — Твої здібності, об’єм мани, зовнішність — усе залежить від твого вибору.
Хлопець відчув, як у його серці спалахує надія. Вперше він міг сам вирішити свою долю. Його руки тремтіли, коли він торкався сяючих символів, що відкривали перед ним нові можливості.