Розділ 3: Він розумний

Понеділок, найважчий день для кожного працівника, початок робочого тижня і повно роботи. Джей сидів у своєму офісі і шукав дисплеї для ігрових автоматів. Аж раптом 12 година — обідня перерва. Джей встав і пішов купити собі кави. Дорогою туди він згадав про вчорашню розмову з сином.

— Як він може бути таким розумним вже в шість років? Як його може цікавити, що буде після смерті? — думав Джей.

— Цікаво, наскільки добре я відповів… — продовжував думати він, сьорбаючи каву.

Тут до Джея підійшов його колега Колян. Всі називають його Колін, а він сам каже Колян. Він українець з Вінниці.

— Шо ти, як ти? — запитав Колян.

— Та нічого, все добре, — відповів Джей стримано, він не дуже любив говорити.

— А ти як? — продовжував Джей.

— Та я шо, всьо нормально в мене. Знаєш, живу по трошки. Софія, ну жінка моя, розповідає, що син уявляє себе піратом, а коли я його прошу, він нічого не каже, — сказав Колян.

— Ти знаєш, в мене син теж уявляє себе піратом, але він взагалі не хоче навіть слухати, що я йому розповідаю про те, що пірати — безжалісні вбивці, — задумано проговорив Джей.

— Йоу, чувак, ти занадто думаєш про це. Він же ще малий, йому не потрібно поки що думати про те, хто вбивця, а хто ні. Хай живе і насолоджується життям, — відповів Колян.

— Знаєш, Колян, ти мабуть правий, — відказав Джей.

Джей подивився на годинник. Було вже за 15 хвилин перша, йому потрібно було повертатися до роботи. По дорозі до свого комп’ютера він розмірковував про слова Коляна.

— Мабуть, краще буде знову поговорити з Фредом про це. Він же справді ще дитина, а головне — розумний. Як виросте, теж буде спокійним, як батько.