7.

- Чи є в цьому залі хтось, хто проти цього шлюбу? - звернувся священник до присутніх на весільній церемонії. 

Тронний зал був наповнений драконами різних мастей, віку та статусу. Наречені закохано дивилися одне на одного, а в повітрі пахло святом і коханням. Я весь час кидала погляди в бік Моріса. Він мав чудовий вигляд у своєму чорному національному костюмі. 

Я знову задивилася на свого майбутнього нареченого, тому пропустила момент, коли хтось вибіг перед гостей та кинув у Вектора магічний шар найвищого рівня небезпеки. 

Всі почали кричати, охорона побігла за злочинцем, хтось навіть втратив свідомість. Але я бачила тільки пляму, що ввібралася в тіло Моріса. Він закрив собою свого майбутнього правителя й забрав небезпечну суміш магії собі. 

-Морісе! - прошепотіла я, адже говорити голосніше не могла через страх. 

Я вся тремтіла він нервового шоку та переживання. Взявши спідниці свого червоного національного вбрання, я спочатку повільними кроками пішла до нього, а потім зірвалася й побігла. 

Він лежав на підлозі, Вектора та його наречену вивели з зали, навколо вирувала паніка, а він залишився там, нікому не потрібен. Я бігла до нього, оминаючи людей. Помітила, як до Моріса наблизився його батько, але продовжувала наполегливо пробиратися вперед. 

-Морісе! - закричала я, а по щоці потекла перша сльоза.

Я нарешті дійшла до нього. Його тато вже перевернув Моріса на спину й підняв голову. Я впала на коліна перед ним, обійняла за плечі й прокричала: 

-Морісе! - його очі залишалися закритими. - Ти ж сказав, що ми одружимося. Ти ж пообіцяв мені. Я прошу тебе, благаю, Морісе, відкрий очі. 

-З ним все буде добре. - промовив його тато.

-Ви не розумієте! - мій голос захрип. 

-Я все розумію й обіцяю тобі, що з ним все добре.

Темноволосий чоловік із павутинкою сивих волосинок проводив якісь маніпуляції зі своїм сином. Я не зрозуміла, що сталося, але в наступну мить Моріс закашлявся й відкрив очі.

-Морісе! - я знову заплакала, але тепер від щастя. - Що сталося?

-То що там з одруженням? - запитав його батько з доброю усмішкою на обличчі. - Бережи його, донечко!

Це були останні слова вождя чорних драконів. У той момент він помер, віддавши своє життя заради сина. Ми поховали його з усіма почестями.

А через два роки, коли закінчився траур, я вийшла заміж за найкращого дракона у світі. Мого Моріса.