Рубежі

І життя розділилося на “до” і “після”.
У величезному ритуальному вогнищі згорала ілюзія Дори. Яскраво-різкі спалахи невмолимо поглинали її стару личину.

— Нічого не вдієш: так потрібно, — казала Дора. — В селі давно рахують мої роки і підозріло косяться. А ти вже доросла, мусиш пережити. До того ж ти знаєш, куди насправді я іду.
Так, Ірелька знає: у Світлі Тумани. Вже пішла.
Вона так хотіла, та не могла крикнути “Доро, не йди!”, коли та оглянулася на прощання. Її світлий погляд, коротке волосся, сяйнисте на тлі порталу Лардена, робили згадку якоюсь біло - сріблястою.
Тепер ту згадку  перекреслюють танці вогняних язиків, червоні, жаркі й  жорстокі.

— Не уявляєш, як мені набридло носити цю ілюзію, — зізналася Дора, коли, повернувшись з Агатової, вони сиділи удвох на канапі.
Від новини, яку повідомила Дора, гарний настрій як рукою зняло.
Прабабуся віддала їй ключі й папери на дім, показала всі схованки, запаси, в тому числі й грошові. Мало того, Ірельці в останній день відкривалися  таємниці, знання. Дещо в записнику. 
А дещо там, де не чекала: в зелених, вишневих і темно-синіх хустках, розстелених на канапі.
— Що приходить на думку, коли ти їх бачиш?
— Ніч у Буйному. Невідомість, небезпека, краса.
— Хм, цікаво. Запам’ятай це відчуття. А тепер придивися до самих вінків.
— Квіти, листки чергуються, …бутони, — Ірелька розгубилася, не могла здогадатися, куди прабабуся хилить. 
— Який наспів і схему нагадує така структура?  
— Невидимості? — здогадалася нарешті. Квітка — “донн”, листок — “долл”…
Дора всміхнулася, вказала на синю. 
— А це?
— Нечутності.
— Так! Все насправді може бути простіше, ніж я навчала. Розумієш, до однієї й тієї ж мети можна прийти різними шляхами. І складне виявиться простим, але лише після того, як добряче те складне освоїш. Дивися!
Дора без всякого співу зникла, потім проявилася. 
— Просто уявляєш вінок з цих квітів там, де мала б провести рукою. Я довго вибирала саме такий візерунок і мала час для експериментів. Цей спосіб має свій недолік, але втішає те, що недолік цей красивий: при  зникненні з’являється магічний слід квіткового вінка. Ненадовго, на секунду-дві. І відтінок твоєї емоції: у тебе це — Буйний, небезпека.  Тому користуйся лише в крайніх випадках. На жаль, я не всьому встигла навчити тебе, — Дора замовкла, кутики її губ опустилися…

Ірелька набрала в груди повітря і повільно, ривками видихнула. Щоб не заплакати.
Почався дощ. Чому в такі дні часто йде дощ?  Йому ж ще ні разу не вдавалося погасити ритуальне вогнище, яке забирало тих, хто віджив на цьому світі. І зараз у ньому палає не просто ілюзія — період життя, коли Дора була поряд.

— Мені буде потрібна твоя допомога, — Дора дивилася  вивчально і пильно. —  Пам’ятаєш яблучні дні, про які розповідала Лада? 
 Ірелька кивнула.
— Рід передасть тобі мої спогади. Переказуватимеш їх подругам. Насамперед чітко, до деталей опишеш чоловіка, якого побачиш. Адора. Щоб я його упізнала. 
Твоє завдання — з того хаосу, що на тебе впаде, сформувати окремі історії так, щоб це було правдиво і цікаво. І не сказати зайвого. Зможеш? 
— Зможу.
— Це не так легко, як ти гадаєш. Але я тобі вірю, — Дора пригорнула Ірельку, цмокнула в чоло. — Мені теж буде нелегко.
— Ми справимося.

 Ірелька зрозуміла, що у неї по щоках вже котяться сльози.
Глянула на маму: у мами теж. Ластіна залишили вдома з Мирель. Дідусь, Сгірель і Лада з Дейрою мокли поряд, притихлі й сумні.
Служитель Осяйного співав ритуальні пісні, люди виражали співчуття, говорили гарні і теплі слова, а Ірелька плакала.  Все розуміла, все знала, але плакала вголос.
Мама підійшла, обійняла, притисла до себе.
— Я люблю тебе, мамо, — прошепотіла вже вдома, сівши біля неї.
Ірельці так хотілося сказати “Пробач, що я така! Я знаю, що ти плачеш не лише через розлуку з Дорою, а й через мене, тому, що я іду від тебе”, однак слова ніби застрягли в горлі.
— Я тебе теж люблю, — мама обійняла, цмокнула в чоло точно так, як перед цим Дора.
І казати вже нічого не було потреби.
— І я вас люблю, — до обіймів доєднався Ластін зі своєю дитячою безпосередністю.
Кінець літа виявився значним рубежем не лише пір року, а й Ірелькиного світу.