Глава 28. Весілля

Глава 28. Весілля

Шерлок дивився на мене з таким осудом, наче я зрадила весь котячий рід.

— Ну, будь ласка, потерпи один день, — прошепотіла я йому, поправляючи білосніжну стрічку на його шиї. — Зате всі бачитимуть, що ти головний кіт королівства Драгонмарк.

Крилатий розбійник, якому знову не вдалося позбутися нав'язаної прикраси, пирхнув і відвернувся до вікна.

За склом кружляли його родичі, розганяючи ранковий туман над «Садами Семіраміди».

Я простежила їхній політ поглядом, і в грудях знову стиснувся той самий вузол, що не давав мені спокою всю ніч.

Сьогодні я вийду заміж і стану королевою Драгонмарку. Але в голові занозою сиділа думка про те, що Рейден з'ясував про мене все: хто я і що я. Та однієї маленької деталі він усе ж не знав. І я роздумувала, чи потрібна йому ця інформація.

Кіра та Тіалет бігали навколо, поправляючи прикраси й перешіптуючись про списки гостей.

Їхня метушня мене заспокоювала, вони були зосереджені на деталях, а я могла думати.

Думати про те, що починати сімейне життя з обману  це найдурніша ідея, яка тільки може спасти на думку.

Можливо, Рейден саме зараз відчуває через зв'язок моє занепокоєння…

І кожна година мовчання робить майбутнє зізнання тільки болючішим.

— Досить, — сказала я вголос.

— Що? — Кіра підвела голову від сукні.

— Досить зволікати. — Я підвелася з підвіконня, обережно пересадивши Шерлока на подушку. — Мені потрібно поговорити з Рейденом. Просто зараз.

— Рейн, — Тіалет нахмурилася. — Але традиція…

— До біса традицію. — Я була здивована власною рішучістю. — Я маю поговорити з ним до церемонії.

—  Весілля за три години, — запротестувала Кіра. — Якщо щось піде не так…

— Якщо щось піде не так, краще дізнатися про це зараз, ніж після того, як дам клятву.

Еленхель з тривогою спостерігала за нашою розмовою.

— Рейн, — тихо сказала вона. — Ти впевнена? Це може все змінити.

— Саме тому я і маю це зробити.

Еленхель і гадки не мала, про що я хочу поговорити з королем, але в проникливості їй не відмовиш.

У двері постукали. Чітко, впевнено.

— Заходьте, — покликала я.

Еленхель відчинила двері. На порозі стояла невисока дворфійка, з туго заплетеною косою та уважними карими очима. Її військова виправка була помітна навіть у церемоніальній сукні.

— Рамана Дурінсон, — представилася вона з поклоном. — Четверта фрейліна, якщо ви все ще готові терпіти запізнілі доповнення до почту.

— Рамана! — Кіра зраділа. — Нарешті! Ми вже думали, що Рада надасть нам якусь древню леді зі списком правил поведінки.

— Заріелла попередила, що часу мало, — сказала Рамана, вивчаючи наші обличчя. — І що компанія у вас… як би це висловитися… не надто протокольна.

— Це комплімент? — посміхнулася Тіалет.

— Безумовно. — Рамана усміхнулася. — Я принесла подарунок. — Вона дістала із сумки п'ять тонких шовкових хусток, — Я бойовий маг захисної спеціалізації, але вишивка  моє хобі. Подумала, що королеві драконів та її почту потрібен буде додатковий захист.

Я взяла одну хустку. 
Шовк був ніжно-зеленим, з вишитими срібними нитками ельфійськими ліліями, переплетеними з ледь помітними рунами.

— Вони працюють як сіть, — пояснила Рамана. — Кожна хустка дає базовий захист власниці. Але якщо ви всі поруч й активуєте їх одночасно, створюється колективний щит, який може зупинити навіть серйозну атаку.

Я уважно вивчила вишивку. Тіалет і Кіра теж схилилися, розглядаючи роботу.

— Рамана, — сказала Кіра з нотками захоплення. — Це ж те, що я думаю? Руни переплетені з квітковим орнаментом так, що створюють єдиний артефакт, розділений на компоненти?

— Саме так, — Рамана усміхнулася. — Бачу, ви розбираєтесь.

— Ми вивчаємо артефакторику, — Тіалет провела пальцем по вишитих драконячих трояндах на своїй червоній хустці. — Поглянь, Рейн. Базова захисна матриця вплетена в кожен візерунок, але вона неповна. Справжня сила активується тільки при синхронізації всіх п'ятьох.

— О, Трилика, — я вдивилася в переплетення лілій і рун. — Як ти це розрахувала? Зазвичай мережеві артефакти потребують місяців планування.

— Я вишивала їх давно, — зізналася Рамана. — Кожна зі своїм орнаментом, своїми квітами. Але вчора, коли мені сказали, що я стану четвертою фрейліною, я подумала: а що, як додати дещо, що зв'яже їх в одну захисну мережу? Працювала всю ніч, вплітаючи сполучні руни.

— Усю ніч? — Кіра похитала головою, розглядаючи свою хустку з орочими маками. — Рамана, це ж магістерський рівень.
Синхронізація енергетичних потоків через чотири незалежні носії… Ми таке тільки в теорії вивчали.

— Скільки часу діє колективний щит? — запитала Тіалет.

— Пів години на максимальній потужності. Але для попередження про небезпеку працює постійно.

— Попередження? — зацікавилася я.

— Якщо поряд з однією з вас готується атака, хустки всіх чотирьох нагріються. Чим ближча загроза, тим сильніше. Плюс напрямок — вони потеплішають з того боку, звідки йде небезпека.
Еленхель з вдячністю взяла свою хустку, ніжно-блакитну, з антарськими незабудками.

— Це… це дуже красиво. Дякую.

— Так, — я відчула, як напруга в плечах трохи відпускає. — Дякую, Рамано. Це саме те, що потрібно.

— Рада бути корисною, — сказала вона. — Батько завжди казав: краще мати захист і не потребувати його, ніж потребувати й не мати.

— Мудра порада. — Я акуратно склала свою хустку. — Особливо сьогодні.

— Щось не так? — Рамана миттєво стала серйознішою.

— Ні, все гаразд. Просто… — я подивилася на дівчат. — Просто мені потрібно дещо обговорити з Рейденом. До церемонії.

— Рейн, — Кіра нахмурилася. — Ми вже говорили про це. Традиція…

— Кіро, — перебила її Рамана тихо. — Іноді правда важливіша за традиції.

Усі повернулися до неї.

— Що? — вона знизала плечима. — У неї на обличчі написано, що вона мучиться через якусь таємницю. А починати шлюб із секретами  це як будувати будинок на болоті.