ГЛАВА 6: Кавасакі, нічні вогні та сеульський ревнивець мимоволі

Нічний Львів зустрів подруг мерехтінням неонових вивісок та приглушеним гулом елітного рок-бару в центрі міста. Дівчата вмостилися біля стійки і, не гаючи часу, замовили по фірмовому міцному коктейлю, впевнено підвищуючи і без того гарячий градус алкоголю в крові. Алкоголь остаточно вимикав у Соломії Андріївні суворого шеф-кухаря, залишаючи лише пристрасну, вільну жінку з вогняними кучерями.

Коли в жилах уже палахкотів справжній вогонь, Соля з Танею помітили біля цегляної стіни компанію невдах-іноземців. Вони голосно пили пиво, кидали дротики в мішень для дартсу і з маніакальною пихою обурювалися всім на світі — від львівської погоди до місцевого сервісу, голосно заявляючи на весь зал, що вони тут суперзірки, а всі інші навколо — просто гівно під їхніми ногами.

Терпець Соломії, підігрітий крафтовим вином та коктейлями, моментально увірвався. Вона розвернулася всім своїм пишним тілом, звузила бурштинові очі й голосно, чітко видала англійською на весь бар:

— Знаєте що, джентльмени? Такому лайну, як ви, взагалі не потрібно було покидати свою домівку. Тим паче, якщо ви досі не навчилися грати навіть у дартс — звичайну, просту дівчачу гру. Ваші дротики летять кривіше, ніж мої перші спроби зварити рамен.

У барі миттєво спалахнула гучна сварка. Розлючені іноземці підхопилися з місць, кричачи й розмахуючи руками. Подруга Таня, судорожно поправляючи свій строгий офісний костюм-трійку, намагалася заспокоїти Соломію і водночас грізно попередила компанію:
— Хлопці, заваліть пельки і краще не сердьте мою подругу! Повірте, вам це фінансово і фізично невигідно!

Та іноземці вже нікого не чули, продовжуючи сипати образами.

— Ах так? Дивіться сюди, невдахи, — хижо посміхнулася Соля.

Вона впевнено підійшла до лінії, недбало відкинула назад довге руде волосся, що ефектно підкреслило її тонку талію, і взяла три дротики. Перший раунд — чіткий свист, і дротик намертво впивається в самий центр мішені. Бум! Яблучко! Зал затих. Другий раунд — ще три кидки, і всі знову лягають в ідеальне, червоне коло по центру. Іноземці почали повільно бліднути. Фінальний, третій раунд Соломія Андріївна зробила з такою кричущою, лінивою легкістю, що останні три дротики влучили в мішень з глухим, переможним стукотом.

За три раунди вона не промахнулася жодного разу. Десять кидків — і всі стовідсотково в яблучко! Спогад Те О про мішень у її лофті та її фразу «то просто забавки, коли зовсім немає чим зайнятися» щойно отримав епічне підтвердження.

Компанія пихатих іноземців застигла в глибокому, паралізуючому шоці, а весь рок-бар вибухнув шаленими вигуками захвату. Бармен від такого неймовірного видовища з повагою вклонився і миттєво пригостив дівчат найкращою міцною випивкою за рахунок закладу абсолютно безкоштовно.

Дівчата зі сміхом перехилили безкоштовні келихи, і в цей момент їм стало вже досить жарко всередині душного приміщення.
— Ходімо провітримося, коліжано, — весело гукнула Соля.

Вони галасливо вивалилися на нічну прохолодну вулицю Львова і прямо біля входу, під прицілом неонових ліхтарів, побачили того самого звіра — новенький, антрацитово-чорний спортивний мотоцикл. Подруга Таня миттєво витягнула телефон:
— Соль, стань біля цього красеня! Я зроблю шедевральний кадр для твого профілю!

Соломія, грайливо посміхаючись, невимушено спиралася на шкіряне сидіння байка. Її рвані чорні джинси та вільна рокерська футболка виглядали в цьому світлі неймовірно привабливо. Вона закинула голову назад, поправляючи довге руде волосся, і раптом мрійливо промовила:
— Ех, знаєш... У мене є одна шалена, таємна мрія. Я до нестями хочу сісти на крутий трековий Кавасакі, вчепитися в плечі правильного чоловіка і пролетіти на шаленій швидкості нічною трасою, щоб вітер у вухах свистів, а адреналін просто зашкалював!

Вона й не підозрювала, що за три метри від неї, у тіні старої львівської арки, застиг Кан Те О, чиї карі, майже чорні очі вже небезпечно звузилися від первісного, дикого нападу корейських ревнощів...

Шеф-кухар повертався до свого готелю пішки. Після чергового невдалого пізнього експерименту на самотній кухні ресторану, де все валися з рук, а в голові крутилися лише її пишні форми, він вирішив провітритися. В голові прокручував завтрішню розмову з Соломією. Побачивши руді кучері біля рок-бару, Те О зупинився. Українську він розумів трохи, але з кожним днем йому все більше було зрозуміло в основному  що говорили поряд, але самому говорити йому було важко. Підслухавши її палке зізнання про Кавасакі, його карі, майже чорні очі небезпечно звузилися, адже він майже все зрозумів. А квадратна щелепа стислася так, що побіліли вилиці. Родимка біля рота судорожно сіпнулася від дикого, первісного нападу ревнощів. «Покататися на шаленій швидкості?! З правильним чоловіком?! Вчепитися в плечі?! — його внутрішній сеульський елітарний лідер просто вибухав від люті. — Тиждень тому вона спала на моєму плечі, а тепер шукає байкерів?!»

Те О вирішив таємно стежити за ними, сховавшись за літньою терасою. Ревнощі випалювали його зсередини, і ситуація загострилася до межі за дві хвилини.

З бару галасливою компанією вийшли троє високих, спортивних хлопців у шкіряних куртках. Господар байка, помітивши дівчат, нахабно посміхнувся і поклав руку на кермо прямо поруч із долонею Соломії і заговорив:
— Оу, які гарячі дівчата прикрашають мій апарат! Красуне з рудим волоссям, якщо хочеш, я можу виконати твою мрію про швидкість прямо зараз. Поїхали до мене, продовжимо дегустацію?

Хлопці почали відверто й нахабно «клеїти» подруг, але Соломія Андріївна навіть не поворухнулася. Вона лише ліниво зміряла власника байка своїм фірмовим, зрілим крижаним поглядом, абсолютно не ведучись на цей дешевий підлітковий флірт:
— Хлопчику, твій мотоцикл кращий за твої підкати. Заховай свій шолом і йди пий своє пиво далі, поки я не згадала, як тримати кухонну качалку.

Незважаючи на відсіч, хлопці не відступали і почали наполегливо обступати дівчат. Кан Те О більше не міг цього терпіти. Його запекле корейське его та інстинкт власника вибухнули.