І поки Лєра з Сергієм йшли через усі Малі Мостищі довгою вулицею з кінця в кінець хутора, мала порівнювала приїжджого землеміра й Сірожу. Вголос. Вони обидва дорослі, приїжджі, начальники, незаміжні. Тільки Сергій красивий і везунчик. Бо у нього чарівне вино, а в землеміра тільки знайома няня. А могла бути знайома Немо. Лєра сміялася над дурним землеміром і шукала в гуглі Великі Мостищі й не знаходила. І питала Сергія - як це може бути, що Малі Мостищі є, а великих нема? Мала дуже розсердилася, коли перепитала втретє, а Сірожа подивився на неї неуважно і сказав, щоб помовчала нарешті хоч трохи й не заважала думати про важливе.
Хоч після зустрічі з невмілою художницею на вершині пагорба в голові Сергія поселився приємний туман, який не давав пробитися негативу й турботам, хлопець не міг перестати думати про цю дивну ситуацію.
І вона йому все менше подобалась. Він міг забитися на що завгодно - там все не так, як здається. От тільки як?
Няня - жінка неприємна. Ба більше - викликає сильну огиду з першого погляду, хоч пояснити собі ці відчуття хлопець би не взявся.
Сірожа не був великим знавцем жіноцтва. Бо красивий грошовитий хлопець при власній медіаагенції не потребує ґрунтовно знати звичаї, примхи, мрії й стиль життя тих, хто й так завжди крутиться поруч і радий тісно поспілкуватися.
Він знався добре на тому, щоб це спілкування було без зобов'язань. І міг виграти парі з ким завгодно на те, що його не вдасться окрутити жодній мисливиці за обручками. І справді знав, чого в спілкуванні з дівчатами допускати не можна, якщо цінуєш свободу й святий спокій.
Не знав тільки, нащо спілкуватися з такими відьмами. Всі його інстинкти протестували проти думки, що няня може бути привабливою в чоловічих очах. Не тільки в його, а в очах будь-якого чоловіка. Тому й знав, що приїжджий залицяльник прикидається. Але нащо йому це?
Такі романтичні жести зовсім не пасували до зовнішності цього зібраного й прилизаного типа. Й купляти для няні якесь особливе вино йому теж ні до чого. Вчора Немо казала, що раніше та жінка мала великі проблеми в особистому житті. І до того ж виявляється, що вона німа.
От чого б це раптом якась некрасива, небагата, німа й дуже неприємна в спілкуванні немолода жінка так подіяла на зовсім не старого впливового чоловіка, що він побіг замовляти весільне вино з не найдешевших. І навіть тут Сергій не міг не зробити подумки примітку, що це вино не просто місцеве з унікального сорту винограду, з таємничою легендою, яка при належній розкрутці може створити успішний бренд.
І перевести це на няню? Та ладна. Нема настільки дурних.
А той чоловік дивний. Про нього кажуть приїжджий і землемір. Звідки приїхав і що для кого міряє - не кажуть. Чого він тут крутиться? Підозра, що не няня його цікавить, переросла у впевненість.Нова версія була дуже конспірологічна. Але єдина з правдоподібних. Чи не купує приїжджий акуратист у няні закриті очі й затулені вуха щодо Немо?
Сірожа сам не розумів, чого це його так харить. Просто він не любив кривих шляхів там, де можна діяти прямо. А чого цей землемір так шифрується?
От якби приїжджий підкочував до Немо, ніхто би не здивувався. От зовсім ні. Тільки всі б сказали, що то смішно. Де Немо, і де цей підтоптаний акуратист?
Немо молода красива, наївна і мила, як оленятко. Вона вся смиренність і доброчесність, а після дня на спеці пахне білими нарцисами. Її сім’я не з бідних, якщо компаньйонку найняли. Або це її няня з дитинства.
Дуенья - от найправильніше слово. Якби Немо була його дитиною, він би точно приставив до неї дуєнью, щоб усякі землеміри не скористалися наївністю.
А землемір нині пішов хитрий. Як раз через няню і діє. Але як повірити в те, що за жалюгідну тисячу або пляшку колекційного вина можна зрадити довіру вихованки та її батьків? І явно вони за день роботи явно платять більше тій злющій няні, ніж коштує ця нещасна пляшка.
Він подивився на ображену Лєру, що демонстративно крокувала далеко збоку. От як можна підпустити до такої дівчинки когось настільки бридкого, як той приїжджий? Що собі та няня думає?
- Лєр, про що ти питала, я не дочув. - примирливо сказав нянь.
А Лєра удала, що не чує, і дивилася всмартфон. Бо вона була уже справжня жінка, хоч і маленька. Це було дуже зворушливе видовище навіть для завжди іронічного Сергія.
Останнім часом він все частіше думав про те, щоб завести дитину. Особливо, коли бачив, які діти ростуть у його одноліток і навіть молодших знайомих.
Мишко у Марії з Ведмедем. І от Лєра, названа на честь батька. Отаку б йому дитину.
З нею можна бути собою. Не успішним босом і криголамом, що долає всі перешкоди на шляху. А собою - піратом, розбійником і людиною, яка не носить шкарпеток і краваток.
Він обов'язково колись заведе дитину.
Таку, як Лєра або Немо. Дівчинку. Бо з хлопцем він буде суперничати. А воно йому вдома тре? Точно заведе. Не одразу, але і не так, щоб у довгій перспективі.
От тільки з ким?
Що ж. Софія знову не заміжня. Її шлюб розпався якось надто швидко. Але від подруги дитинства він іншого й не чекав. Вона не терпітиме біля себе когось, хто наміряється її затьмарити, а тим більше - закрити в кухні й зробити прикрасою дому.
Але попереджувати подругу, що вона спішить з заміжжят? Сірожа не самовбивця. Та й після того, що між ними було (а власне що було?) лізти в її особистий простір не випадало.
Ну так або інак його шкільна подруга вільна і в пошуку.
І точно не відмовить. Ну просто щоб закрити гештальт. Вона його призначила в чоловіки ще в молодший школі.
От тільки в останній момент перед пропозицією Сергія завжди щось стримувало.
Тепер він нарешті взнав, що. Незбагненним чином його красуня й переможниця по життю Софія була схожа на няню Немо. І своїм дітям він такої няні не бажав. А може й ніякої не бажав. Може вони всі такі, як ця німа відьма.
#1952 в Молодіжна проза
#8999 в Любовні романи
#3486 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 25.06.2022