Розділ 1. Діагноз редактора і привиди зради

Маріанна Яблуневська, відома у світі електронних книг на популярній українській платформі «Booki» як неперевершена «Мармеладка», заглибилася у шкіряне крісло перед своїм ноутбуком, відчуваючи, як її творча енергія повільно витікає, залишаючи по собі лише гірку порожнечу. 

За вікном квартири-студії на одній із тихих вуличок Подолу, лежав сірий, вологий, безнадійно похмурий листопад, але у її голові була ще більша сірість.

Її роман «Крижаний герцог для принцеси сліз» — історія про владного, але по-своєму благородного героя, що мав розтопити серце дівчини, — стояв на місці вже третій тиждень. Сьома спроба написати кульмінаційну сцену зізнання герцога Вальдемира ІІІ завершилася провалом. Вальдемир мав бути охоплений пристрастю, але на папері він звучав як робот-бухгалтер.

Вона перечитала останній абзац. Це було нестерпно.

«Герцог Влад наблизився до неї, його погляд був твердий і рішучий. Він виклав список її чеснот, які, згідно з його логічними висновками, робили її найбільш прийнятною кандидатурою для шлюбу. Ймовірність їхньої сумісності, за його оцінкою, становила 87%...»

Маріанна застогнала. 87%! Це не любов, це, здається, звіт про фінансовий аудит. Її чоловічий образ, що мав бути втіленням всепоглинаючої пристрасті, перетворився на живий, але емоційно спустошений, калькулятор. Вона писала про вогонь, але виходила суха теорія.

У куті екрана блимнуло повідомлення від її редактора, Ігоря Борисовича. Він був не просто її наставником, а й головним редактором одного великого національного видавництва, з яким вона мала передконтракт на друк свого наступного роману. Успіх на «Booki» був лише першим кроком. Принаймні, вона так вважала. Фізичне видання — це була її найвища професійна мета.

Його діагноз був миттєвим, точним, як постріл.

Ігор Борисович (15:05): «Маріанно, ти це бачила? Ти прочитала? Твій Вальдемир, наближається до неї, щоб ніби нарешті сказати “Я кохаю тебе", але натомість він прораховує, наскільки це твердження статистично ймовірно. Це не запальне любовне фентезі! Це навіть не звичайна романтика, Мармеладко! Це, чорт забирай, інструкція з техніки безпеки при складанні шлюбного контракту!»

Маріанна відчула, як її щоки спалахнули. Вона була автором чотирьох успішних електронних книг в різних жанрах, але зараз почувалася, як повний профан.

Маріанна (15:08): «Я вважаю, що це новий рівень психологізму, Ігоре Борисовичу. Вальд захищається логікою від власних почуттів!»

Ігор Борисович (15:09): «Нісенітниця! Твої герої не захищаються, вони заблоковані. І знаєш, чому? Тому що ти сама заблокована, Мармеладко! Ти боїшся кохання. Ти захищаєшся від світу, а твоя підсвідомість захищає твоїх героїв, роблячи їх сухарями, щоб вони ніколи тебе не зрадили. Діагноз: брак чуттєвого практичного досвіду.»

Цей діагноз влучив у самісіньке серце її болю. Рік тому її світ розлетівся на шматки. Одна із причин: її хлопець пішов до найкращої подруги, яка до всього викрала її ідею для роману і почала писати на ній власні бестселери. З того часу Маріанна боялася будь-якої сильної емоції, а будь-якого чоловіка розглядала крізь призму потенційної зради. «Ніколи більше. Жодних почуттів. Жодних слабкостей» — це стало її життєвою аксіомою.

Ігор Борисович (15:10): «А тепер до справи. Наш ворог не дрімає. Віолетта Бурштинова — та сама, яка теж починала з тобою на «Booki». Вона анонсувала  новий роман «Наложниця олігарха» і обіцяє «чисту пристрасть і шалений вогонь». Її книги мають успіх завдяки яскравій емоції, яку ти зараз не можеш дати. Якщо ти не покажеш  справжньої глибини та вогню, ти програєш їй. На мене тиснуть. Твій контакт буде її контрактом! Це бізнес, Мармеладко! Ти  або пишеш так, щоб запалити літературний простір, або знову дозволиш їй забрати твоє перше місце. Не лише на Booki»

Слово «знову» було найгіршим. Віолетта забрала її Влада та її сюжет про їхнє кохання. Дозволити Бурштиновій стати королевою жанру, тоді як Маріанна залишиться автором «87% ймовірності» — це була б повна катастрофа.

Маріанна відчувала свою місію: вона хотіла написати такий роман, де романтика відчувається в кожному рухові, подиху, доторку, і довести, що справжня пристрасть не потребує низькопробної… Віолетти. Це була б найкраща помста за зраду.

Ігор Борисович (15:12): «У тебе на кону фізичне видання, Мармеладко! У нас готовий проект договору на твої книги. Але якщо твій Вальдемир буде таким, як зараз, я його придушу голими руками і контракт не підпишу! В тебе є місяць! Інакше разом з тобою полетить і моя посада! І я ніяк не зможу допомогти тобі, дитинко! Тобі треба знайти справжню Музу. Те, що змусить тебе відчути хімію. Вийди з дому і знайди чоловіка, який тебе розтопить так, щоб твій герцог запалав!»

«Я не шукаю кохання, — читала собі подумки мантру Маріанна, дивлячись на  блимаюче і дратуюче число 87%. — Мені просто пошукаю ідеальний матеріал. Ідеальний зразок, на якому можна вивчити, як функціонує абсолютна холодність, а потім... розібрати його на частини в моєму романі».

Це був єдиний логічний вихід із її творчої кризи. Вона встала, рішуче закрила ноутбук. Їй треба було знайти  гарячу «Абсолютну Логіку», щоб розтопити її серце  і створити вибуховий «Любовний Хаос» на папері.

«Жодних почуттів. Лише матеріал». — підписала вона документ і поставила в кінці зубастий смайлик.