23

***

— Отже, — Тир оцінююче подивився на вовка, що сидів навпроти. — Пане Ворг, ми могли б значно спростити життя один одному, якби ви просто пояснили мені, навіщо стерли магічне тло на равликовому полі.

Вовк схилив голову набік. У поспішно переобладнаній під в'язницю кімнаті корчми, яку виявив бажання зачарувати особисто Білий Лис (цікаво дізнатися, що за справи та рахунки один до одного у цих двох — на кланову неприязнь такий ступінь ненависті ну ніяк не тягне), посол явно почував себе спокійно та впевнено. Якщо його й лякала майбутня смерть, він цього ніяк не показував.

Втім, до зовнішньої політики Багатоликих рідко йдуть боягузливі хлопці.

— Наскільки я знаю, Княже, мій клан наполягає на спрямованому ментальному скануванні, — наголосив вовк спокійно. — Із цим є проблема?

Тир ледве втримав на обличчі байдужий вираз.

- Так, - сказав він. — Чи бачите, моя пара попросила за вас. Вона хоче, щоб ви вижили. І, як нескладно здогадатися, я намагаюся задовольнити її прохання.

— Це велика честь для мене, князю, — схилив голову вовк. Ощасливленим раптовим заступництвом Ірейн він не виглядав. І мав рацію, звичайно.

— Так, це честь, — сказав Тир. — І, якщо ви так уперто не бажаєте розповідати, що робили на равликовому полі, просвітите: за яких обставин познайомилися з моєю парою?

Дракон увесь час уважно прислухався й приглядався.

Більшість почесних перевертнів вміє контролювати серцевий ритм, емоції і навіть запах. Зрозуміло, у всіх, залучених до політики, такі здібності доведені до абсолюту, але й сам князь не ликом шитий. По реакції перевертня він одразу зрозумів - той не боїться відповіді.

— Я нещодавно зупинявся в цьому трактирі, — пояснив вовк. — Спостерігав, як пані втихомирила юних магів, що розбушувалися, і висловив повагу. Це була досить небезпечна ситуація; зізнатися, я подумував втрутитися, але вона продемонструвала чималу сміливість і кмітливість.

Дракон подумки скривився. Знову небезпечна ситуація... диво, що Ірейн із Ветою взагалі вижили в цьому жахливому місці вдвох та ще й без захисту.

- Ось як, - сказав він. - Тепер повернемося до першого мого питання.

— Від імені свого клану я наполягаю на ментальному скануванні із регламентованим списком питань.

Очікувано.

— Почуто, — озвався дракон. — Про рішення вам повідомлять згодом.

Вовк шанобливо вклонився, а Тир, покинувши кімнату, виснажено заплющив очі — розрив зв'язку з парою робив його хворим і слабким, а негативні емоції з її боку поранили настільки, що він навіть не знав, чи зможе перекинутися.

Ситуація з паном Воргом, тим часом, не тішила. Що могли ховати вовки на тому полі? Та будь що, від артефактів зв'язку до трупа. Ясні драконові були дві речі. По-перше, будь-що, ділитися з Багатоликим співтовариством подібною інформацією пухнасті були категорично не готові. Друге — це не пов'язано з драконами. Вовки без жодного писку затвердили список питань, який би миттєво виявив будь-який злий намір щодо Передгір'я, княжої родини та наближених. Висновок - вовку доведеться померти за секрети своєї країни, які не мають жодного відношення до замаху на Ірейн.

Дуже сумно, але такий закон. І Міхал, і Голова Лисиць, і Коти, що запізнюються, висловилися однозначно: вони не будуть мати з Вовками справи, поки підозра в причетності їхнього посла до замаху не буде знята.

Тир похитав головою. Півдня він дав Кремню та Раоці, щоб знайти справжнього винуватця. Пара Ведмедя теж виявила бажання допомогти. Якщо не вдасться, то йому знову доведеться засмутити Ірейн - вовк повинен буде померти.

- Княже?

Здригнувшись, Тир розплющив очі і проморгався. Вийшло не з першої спроби.

Почувався він зовсім розчавленим — дракони не дарма майже ніколи, навіть за серйозних сварок, не вдавалися до часткового розриву зв'язку. Відчувалося це настільки жахливо, ніби він — смертний чоловік похилого віку, що всю ніч закидався особливо забористим спиртним.

— Тир, — у голосі Скарбника пролунала дещиця прихованого занепокоєння. — Прийди до тями.

— Я в собі, — князь затято потер обличчя. - Весь у собі. Ти подбав про Ірейн?

— Так, — спокійно обізвався Сірий. — У неї зараз пані Ведмедів із цілющими відварами. Склади я перевірив, а повітряні елементалі поряд і відреагують на найменшу загрозу. З нею все буде гаразд, Княже. Зізнатись, ти зараз хвилюєш мене більше.

- Мені добре!

— Так, я бачу.

Тир тільки зітхнув: його друг не додав моралі як наприклад: «ось воно — вплив справжніх пар», і це означало, що виглядав князь ще гірше, ніж почував себе. Або приблизно нарівні.

- Я впораюся, - сказав він.

— Завтра вам із княгинею треба постати на з'їзді, — наголосив Ар.

— Ми можемо відмовитися, оголосивши причиною замах на Ірейн?

— Боюся, підуть чутки, — після затримки сказав Скарбник. — Довгого візиту від вас не чекають, але продемонструвати сяйво величі ви маєте. І послужити доказом, що замах справді не увінчався успіхом, звісно.