Рецепт
Перевірка
X
Перевірка
Тієї ночі Григорій прийшов в їдальню о дванадцятій. Увімкнув світло, зачинив двері. Поставив каструлю на вогонь. Налив воду. І почав варити — повільно, стежачи за кожним рухом, ніби бачив себе з боку.
Цибуля. Морква. Картопля. Сіль. Кришка. Сорок хвилин.
Він налив суп у тарілку. Сів за стіл посередині. Узяв ложку. Скуштував.
Нічого. Теплий бульйон. Сіль. Крохмаль.
Він спробував їсти повільніше. Затримував кожен ковток у роті, чекав. Нічого. Спробував закрити очі — так робили відвідувачі. Нічого. Спробував думати про минуле — але минуле не відгукувалось, бо його вже майже не було.
Він з'їв тарілку. Налив другу. З'їв. Нічого. Третю. Нічого. Жодного ефекту, жодної глибини, жодних сліз.
Григорій сидів із вичищеною тарілкою в темній їдальні о першій ночі. Тиша була абсолютною — ні машин, ні голосів, ні вітру. Тільки крапання крана, який він ніколи не міг до кінця закрутити, — крап, крап, крап, — і цей звук був єдиним доказом, що час іще рухається.
Він записав у зошит: «Для мене суп не працює.»
Більше нічого не записав. Вимив тарілку, каструлю, ложку. Вимкнув світло. Вийшов.
Було пізно, холодно, зірок не видно. Він стояв перед своєю їдальнею і не міг пригадати, як давно тут працює. Рік? Десять? Числа зникли.
#750 в Сучасна проза
#139 в Містика/Жахи
Відредаговано: 15.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
