«Graverowe»

Назва: «Graverowe»
Автор: Katrina Eirich

Жанр: Dark Romance
Вікові обмеження: +18

Книгу можна замовити на сторінці авторки Katrina_Eirich

Анотація

Події розгортаються у місті Грейров, де Олівія Роув, студентка першого курсу, здобуває освіту психолога. Її увагу привертає Рівер Грейвс загадковий і відсторонений хлопець із похмурим погля-дом та ще більш темним минулим, про яке він нікому не розповідає. У стінах університету про нього ходять численні чутки, переважно неприємного характеру.

Старший брат Олівії, Ілай, добре знайомий з Рівером і наполегли-во застерігає сестру від необдуманих кроків. Він радить триматися осторонь від хлопця, аби сестра уникнула помилок.

Попри ці попередження, Олівія через власну впертість занурюєть-ся у ризиковану гру, яка поступово перетворює її намір врятувати Рівера на небезпечне затягування у його життєву безодню.

Чи зможе Рівер зрештою залишити минуле позаду, щоб уникнути долі героя, якому судилося загинути в кінці?

Тропи:

🎤Dark romance
🎤Помста
🎤Від коханців до ворогів
🎤Токсичні стосунки
🎤 Одержима любов

ТРИГЕРИ:

◾зґвалтування
◾насильство
◾смерть
◾вживання алкоголю
◾паління
◾сцени 18+
◾ненормативна лексика
◾потенційний тригер для людей із травматичним досвідом

Відгук

На диво, книга мені справді сподобалася. Звісно, не без мінусів, але сюжет реально затягує і постійно тримає в напрузі. Це той тип історії, де ти сидиш і видумуєш мільйон можливих гілок розвитку подій, намагаєшся скласти все докупи, включаєш мозок на максимум і паралельно думаєш, чи не здурієш остаточно від масштабів власних теорій у голові.

Мої вірні грішні душі вислуховували весь процес мого читання, і одній з моїх дівчат було настільки цікаво, що коли я робила перерву, вона буквально чекала, поки я повернуся, аби нарешті розкрилися всі тонкощі навколо однієї гівняної героїні, ім’я якої я принципово не називатиму, вона як Волдеморт.

До тропів я б ще додала «протилежності притягуються», «найкращий друг брата» та флешбеки. І от флешбеки від однієї героїні мене просто вбивали — я їх щиро ненавиділа. Особливо коли там були згадки про ЧГГ. У ті моменти я буквально страждала😭.

На початку все між героями якось занадто спонтанно закрутилося. Не знаю, мені трохи не вистачило обґрунтування. Він просто в моменті її побачив — і все, понеслося. Через це залишалося дивне відчуття недомовленості. Наче між ними все вибухнуло за одну секунду, а ти сидиш і намагаєшся зрозуміти, коли саме це сталося і чому😐.

І знову повернемося до ТІЄЇ гівняної героїні, бо я не можу мовчати. Мені було морально важко читати сцени від її обличчя. Це рівносильно тому, щоб спостерігати за стосунками коханої людини з його колишньою і паралельно проходити лоботомію, шокуючись від нахабства, сучості та абсолютної безпринципності.

Авторка має пишатися собою, бо створити настільки бісячого персонажа — це теж талант. Ми з моїми грішними душами прозвали її просто: Простітутка😁.

Тепер про головних героїв.

Рівер наприкінці, звісно, ультанув і добряче мене вибісив, але якщо винести це за дужки — персонаж він цікавий. По класиці травмований чоловік, по класиці кохана жінка рятує його від повного гниття життя. Мені тільки не вистачило розкриття його як співака. Я так і не зрозуміла, чи він продовжив кар’єру, чи ні. Можливо, я просто пропустила цей момент, не заперечую.

Олівія теж сподобалася. Не сказала б, що вона якась надсильна ЖГГ, але й точно не нюня, і за це їй великий плюс. Вона вміє відстояти себе навіть тоді, коли їй боляче, і загалом вона хороша героїня, якій хочеться співчувати.

У тексті траплялися дрібні помилки: зайві пробіли, неправильні відмінювання слів, десь не вистачало часток. Це, звісно, поодинокі випадки й читанню особливо не заважало, але я вирішила згадати про це.

І ще — як студент юридичного, не можу не відмітити, як мене винесло з того, що в тексті згадали Habeas Corpus. Ахаха, аж перший курс згадався.

І окреме «дякую» за останній розділ, який мало не довів мене до серцевого нападу🤠

Оцінка: 3,5/5

SC🌶️: 4, 12, 23, 25, 36, 50, 54, 63.

Слова від авторки: «Два роки тому в нашій родині сталася трагедія — помер мій дідусь. Він був для мене цілим всесвітом, який розсипався 10 березня 2024 року о 12:30. Його смерть стала для мене непоправним болем, який і досі не відпускає. Той період став найважчим у моєму житті. Мені хотілося до нього...