Назва: "Хлорка&Цукор"
Автор: Еліс Майєр
Жанр: Dark Romance /Психологічний трилер
Вікові обмеження: +18
Прочитати цей роман можна у вільному доступі на платформі Wattpad: Elis_Maier
Анотація
Вона колись сказала правду і покарала його вироком. Він повертається з помстою - холодною, точною, як стерильна кімната. Та що ближче він підбирається, то виразніше інше: помста лиш привід торкнутися того, кого він насправді ненавидить у собі. Вона вчиться не тікати від страху, а називати його поіменно; він - дивитися у власну темряву й не брехати, що це лише бруд на чужих руках. «Хлорка та Цукор» - психологічний трилер і дарк-романс про прощення, яке починається з себе, і про небезпечну любов до власних демонів.
Відгук:
Як уже було сказано в попередній рецензії, я скептично ставлюся до українських авторів, але ця книга мене приємно здивувала, особливо з огляду на те, що нашій культурі не притаманний жанр dark romance і рідко хто про нього пише (а якщо й пише, то посередньо).
Почну з певних недоліків у тексті. Стиль історії вирізняється сухими й чіткими описами, що створюють особливу атмосферу, проте подекуди нагромадження термінів та технізмів виснажує. Надмірний опис і складні конструкції з «розумними» словами місцями змушують втрачати нитку сюжету. Текст моментами перенасичений оксиморонами й метафорами, що разом із певною кількістю англіцизмів робить читання інтелектуальним викликом, який потребує зусиль (але як такої проблеми в цьому немає, бо в нас є гугл/ші, який завжди допоможе зрозуміти, а також авторка в майбутньому прикріпить до книги пояснення певних термінів).
Стосовно сюжету в мене жодних питань: усе ідеально продумано й описано. Єдине, що хочу зазначити, — авторка, на мою думку, більше зосереджувалася на любовній лінії, ніж на криміналі, тому, якщо ви очікуєте якоїсь масштабної різанини тощо, тут такого було не дуже багато. Добре досліджено й подано теми «чистки» та діабету, що мене дуже вразило й порадувало. По завершенні в мене не залишилося жодних питань чи сюжетних «дір».
Перейду до героїв — вони мені дуже сподобались: кожен зі своїми травмами й шрамами, водночас гармонійні та реальні.
Кетт Міллер — звичайна молода дівчина, яка вирвалася з маленького релігійного середовища у велике місто. Жила своїм «щасливим» життям, доки в нього не увірвався Северін — і тут пішло-поїхало. З плюсів ЖГГ — це, безперечно, її відмінний музичний смак🤌🏼 (будь-яка людина з таким смаком, як у мене, автоматично стає мені любою). Також мені подобається, що вона з характером, а не якась маленька зашугана овечка, і вміє чітко відстояти свої межі (хоча, на жаль, інколи плутається у своїх бажаннях і тих самих межах).
Северін — професійний «чистильник», який має власну «клінінгову» команду. Він методичний та дотошний, але саме це й відрізняє його від шаблонного героя. Мені подобалися його «психологічні» ігри й те, що секс тут виступає як спосіб пізнання, а не як щось вульгарне. Северін оперує сексом як інструментом у хорошому значенні. Він проявляє свою силу обдуманими діями, без зайвого поспіху, що є великим плюсом.
І найголовніше: головні герої начебто пара, але Северін настільки стриманий, що мені не вистачає їхніх дотиків, тому я просто кожного разу кричала в своїй голові: «Та доторкнись ти до неї!» або «Поцілуй її вже». Мені подобається, як авторка таким чином дражнила мої емоції, тиснула на кнопки.
Окремо виділю мої найулюбленіші моменти — це коли герої видавали фрази на кшталт «охуїти, як смішно» і все в тому дусі: це надавало історії особливого вайбу. Робило історію більш живою)
Незважаючи на певні «нерівності», книга досить цікава.
Оцінка: 4/5
SC🌶️: 16, 17, 27, 30, 35, 38, 40💀, 46.
Слова від авторки: «Я написала цю книжку, бо люблю жанр — але після десятків історій мене добили кліше. Хотілося зробити щось інше: липке й отруйне водночас, таке, що відштовхує і все одно тягне — як до цукру, коли тобі не можна. Без глянцю й «правильних» реплік, без стерильності. Чесно, місцями грубо, місцями боляче. І з героями, які не картонні: вони роблять дурниці, помиляються, несуть наслідки — і саме тому живі.»